Проща до Меджугор'є

Опубліковано: 09.08.2021Проща до Меджугор

   31 липня парафіяни храму св. Василія Великого, приєднавшись до основної групи у Львові, вирушили в паломницьку мандрівку до Меджугор'є, яка закінчилась 7 серпня.

  Кажуть прощі легкими не бувають. Мабуть це правда лише на половину. Залежить на чому зосередитись. Вже на початку подорожі на нас чекали випробування на Угорському кордоні. Після п'яти годин очікувань наш автобус, без жодних пояснень, повернули на назад. Та всі були налаштовані на побачення з Богородицею і жоден з пасажирів ні на мить не засумнівався в можливості потрапити на цю зустріч. Ото ж за півтори доби ми таки дістались до чудового містечка Меджугор'є, що розташоване у західній частині Герцеговини. Перше, що вразило - неймовірна атмосфера єдності та миру. Поряд проходили такі ж як і ми прочани з різних країн, звучали знайомі і не знайомі мови, та здавалось усі говорять однією - мовою серця, мовою християнської любові.

  Наша проща співпала в часі з проведенням 32 МЛАДІФЕСТу, тому всі дні були дуже насиченими подіями. До звичної, для тих хто приїхав сюди не в перше, програми додались заходи фестивалю. Хотілося не пропустити нічого, ввібрати у себе все, насититись, зберегти в душі кожну мить. Попри втому раз-по-раз чулося: «спати будемо дома». Це був дивовижний тиждень, який пролетів дуже швидко, та залишив по собі стільки вражень, спогадів та емоцій, що озираючись назад здавалось минуло вдвічі більше часу, адже все пережите ніяк не могло поміститись лише у п'ять днів.

  Щодня окрім Вервиці і Служби Божої ввечері, ми відвідували ранкову програму фестивалю, що складалась зі свідчень та катихізацій. Кожну Літургію неодмінно супроводжував лункий хор цикад, який поступово стихав, звільняючи місце для тиші під час Адорації. Як же цей комашиний гамір щоразу нагадував гул думок, які так важко стишити перед початком Служби і які самі собою непомітно розчиняються після прийняття Святих Тайн, коли душу наповнює мир і спокій. А закінчувався день піснями і танцями МЛАДІФЕСТу.

  Всі ці заходи відбувались на площі (в храмі під відкритим небом) позаду храму св. Якова. Лавки для сидіння, що наче концентричні кола від краплі води розходяться, півколом. Їх розділяють промені-доріжки. Під круглим накриттям розташовано велитенське Святилище де встановлено престіл та фігуру Цариці Миру. Саме цю фігуру одного з вечорів урочисто винесли на доріжку поміж секторами. Усі присутні затамувавши подих спостерігали, як Богородиця на хмаринці з білих троянд та еустом пропливає над натовпом, а за нею наче кольоровий шовковий шлейф, пливуть прапори країн-учасниць.

  Не менш захопливим видовищем був вечір, коли на площі вимкнули геть усе освітлення і священники від престолу передавали вірянам світло лампадок. Приймаючи вогонь і передаючи його далі присутні освітили площу символічними вогниками віри, яка горить у їх серцях і якою вони готові ділитись з ближніми.

  До готелю ми щовечора повертались дорогою повз велитенську бронзову скульптуру Воскреслого Христа. Біля неї завжди черга, та не спинитись бодай на кілька хвилин просто не можливо. Христос стоїть розкинувши руки, точнісінько як на розп'ятті, та позаду нього уже немає хреста. Він наче розкрив свої обійми для цілого світу, а знаряддя тортур і вбивства безсило впало позаду біля Його ніг. На цьому велетенському хресті, як на хустинці Вероніки, залишився лише Його відбиток. Хрест порожній - Воскреслий Христос обіймає світ. Та вражає скульптура не лише глибиною задуму автора. Трішки збоку на рівні правого коліна бронзового Ісуса періодично з'являється схожа на сльозу краплина. Після повернення додому, готуючись до розмови зі скептиками відшукала ось таку інформацію: «На науковому рівні це явище було проаналізовано проф. Джуліо Фанті, професором механічних і теплових вимірів з університету Падуї, дослідником в т.ч. і Туринської Плащаниці. От його висновок, який він отримав в результаті досліджень: «Рідина, що виходить з скульптури, становить 99 відсотків води, і містить сліди кальцію, міді, заліза, калію, магнію, натрію, сірки і цинку. Близько половини конструкції є внутрішньою порожниною, і оскільки статуя з бронза має різні мікротріщини, доцільно думати, що капання є результатом конденсації, пов'язаної з обміном повітря. Але явище це можна сказати також дуже особливе, тому що розрахунки демонструють, що зі скульптури виходить приблизно 1 літр води в день, а це приблизно в 33 рази більше, ніж ми могли б очікувати в результаті звичної конденсації. Крім того, було відзначено, що деякі краплі цієї рідини, при просушуванні на слайді, представляють собою особливий тип кристалізації, який дуже відрізняється від тієї, що отримується з типової води».« то ж ділюсь нею з вами. І для тих кому цікаво, що за текст написаний на бронзовій тканині, що охоплює стегна Ісуса - 138 Псалом.

  Окрім вищезгаданих щоденних заходів у нас були ще й щораз нові «зустрічі». На Хресну дорогу на горі Крижевець вирушили о червертій ранку. Піднімаючись камінною стежкою до хреста ми прямували до світла, залишали темряву ночі біля підніжжя і піднімались до світанкового сонця. Не завжди була можливість спинитись безпосередньо біля бронзових рельєфних зображень стацій Хресної дороги, адже безліч груп долали цей шлях поряд, попереду і позаду нашої, та ніхто нікому не заважав. Кожен дослухався до розважань своєю мовою, а слова молитов різними мовами звучали в унісон, зливаючись у спільну молитву. Поряд з хрестом на вершині гори панувала тиша, то ж кожен, хто здолав цей шлях міг, перебуваючи в доволі людному місці, усамітнитись і побути з Христом, подякувати Йому, прославити Його та занести свої молитви.

  Гора Подбордо нижча від гори Крижевець, адже Богородиця стоїть під хрестом. Те ж можна помітити і безпосередньо на горі - трохи вище сніжно-білої мармурової фігури Цариці Миру стоїть дерев'яний хрест з розп'яттям. Тут, як і на Крижевці завжди людно, завжди шепіт вітру переплітається з шепотом молитов. До місця першого об'явлення Богородиці веде звивиста стежка вздовж якої встановленні рельєфні зображення, посвячені радісним і страсним таїнствам Вервиці. Біля підніжжя Подбордо - дерев'яний блакитний хрест. Це місце, де Богородиця з'являлась візіонерам коли їм заборонили підніматись на гору. Іноді з подихом вітру, як незриму присутність Матінки Богородиці, тут можна відчути запах троянд, хоч ніде поблизу немає трояндових кущів.

  Були і години відпочинку. Нам пощастило відвідати водоспад Кравіца. Гадаю словами описувати краєвиди немає жодного сенсу, адже фото у цьому випадку прозвучать більш промовисто. А на закінчення прощі нам випала нагода побувати у місті Неум, де після закінчення Служби Божої на нас чекали пляж і море. Гадаю все решту доповнять чудові фото від отця Августина.

Ірина Бурко

 

Подаємо деякі свідчення паломників про Меджугор'є:

Я п'ять днів був у Раю. Аж не хотілося їхати до дому. Святий Папа Іван Павло ІІ сказав про Меджугор'є, що це сучасний Вифлеєм. Підтверджую, що це правда. Ми як приїхали, то Павло Медвецький чоловік пані Оксани казав, що він як приїхав перший раз з Меджугор'є то півтора року ходив під враженням. Слава Богу за все.

Дмитришин Ігор

 

В поїздці вже втретє! Дивує, як Бог щоразу збільшує рівень складності... Ця поїздка була найважча як морально, так і фізично, але все важке і неприємне швидко забувається, а в пам'яті тільки найкращі моменти і переживання. Дай Боже кожному відчути лагідний дотик Богородиці та побачити ніжну усмішку Ісуса.

Медвецька Оксана

 

Є такі місця, що обов'язково хоча б один раз в житті треба побувати. Таким місце, однозначно, є Меджугор'є!

о. Августин Запоточний, ЧСВВ

 

Вартувало! І я хочу ще раз.

Пасічник Любов

 

Дякую за поїздку, науку. Я вражена тою кількістю молодих людей і їх молитвою. Це вперше в моєму житті, коли тисячі людей промовляють «Отче наш» разом різними мовами... Коли йдеш вночі в чужій країні не знаючи мови і не боїшся, бо поряд чи назустріч йдуть люди різного віку і національності і моляться вервичку... Дякую.

Лилик Ольга

 

Проблеми не вічні, у них є завжди рішення! Шлях до вирішення у кожного свій і кожен обирає його сам! Але завдяки Божій Матері Марії цей шлях може бути легким і непомітним і рука допомоги з'явиться! Вартує їхати, адже завдяки енергії і силі молитви та Пресвятої Євхаристії світ можна побачити не лише очима, а й відчути душею! Дякую за неймовірні відчуття та науки і вашу мудрість та розсудливість:)

Головчук Ірина

Для тих, хто був на цій прощі, не стояло питання чи варто їхати. Однозначно-варто! І те, що люди їдуть вдруге, втретє, вчетверте - цьому яскраве підтвердження.  А враження просто переповнюють. Найперше - надзвичайна атмосфера єднання, якої я до цього ніде не зустрічала. Присутність Богородиці, її любов, мабуть, відчула кожна людина. Їхала до Пресвятої Марії з великою кількістю подяк, а ще з більшою кількість прохань. Маю віру і надію, що приїду знову - лише з подяками:). Дякую о. Августину за прекрасний супровід в нелегкій дорозі.

Федин Галина

Все, що відчула, все, що побачила і пережила, відображено в тексті і відгуках. Щиро дякую!!!

Мацюк Валентина

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Українською Німецькою Англійською Польською Італійською

Розпорядок в монастирі

 Всемірне Воздвиження чесного й животворящого Хреста.

09.00 - Утреня
10.00 - Свята Літургія
17.00 - Вечірня 
18.00 - Свята Літургія

 Подій не заплановано.

 Всемірне Воздвиження чесного й животворящого Хреста.
Утр.:
Єв. – Йо. 42 зач.; 28-36.
Літ.:
Ап. – 1 Кор. 125 зач.; 1, 18-24.
Єв. – Йо. 60 зач.; 9, 6-11; 13-20; 25-28; 30-35.

Переглянути календар »


Слідкуйте за новинами:

Життя парафії


ВОМО «Українська молодь — Христові!» Луцьк (УМХ)
Аматорський театр «Алетея»
Майстерня родинного дозвілля «Дерево Життя»
Катехизації для дорослих
Збережи і захисти життя

Сайт Провінції в Україні

  • Інтернет-представництво отців Василіян в Україні

Живе телебачення

  • Живе телебачення УГКЦ