«Хроніка п’ять Х»: вистава, що відкриває завісу між небесним і земним

У Чорткові показали авторську виставу за п’єсою, присвяченою 25-річчю Бучацької єпархії УГКЦ.

23 листопада 2025 р. Б. у Центрі культурних послуг ім. Катерини Рубчакової м. Чорткова вірні Бучацької єпархії УГКЦ мали особливу нагоду долучитися до глибокого духовного пережиття — перегляду авторської вистави «Хроніка п’ять Х», поставленої за однойменною п’єсою християнського аматорського театру «Алетея», що діє при монастирському храмі святого Василія Великого отців Василіян у Луцьку.

Вистава була присвячена 25-річчю утворення Бучацької єпархії УГКЦ та стала щирим дарунком її вірним у ювілейний рік.

Війна, віра, життя і смерть: історія, яку проживає кожен українець

Основою сценічного дійства стала сучасна п’єса про теперішню війну в Україні, у центрі якої — доля молодого науковця, що добровільно йде захищати Батьківщину. Його внутрішній шлях у виставі переплітається з викликами, знайомими багатьом українським родинам:

• кризою стосунків у сім’ї військового;
• болісною втратою побратимів;
• боротьбою із залежністю;
• депресією та надломленістю духу.

Автори майстерно торкнулися важких питань, які щодня постають перед захисниками: де межа між захистом і вбивством, як жити після втрат, де шукати надію, що є молитва на війні і як довіритися Богові в темряві фронтових буднів.

Глядач мав можливість через легкі, місцями гумористичні, але глибокі сцени зазирнути в серце українського воїна, і його чудових побратимів, відчути переживання та біль, який він часто не може висловити словами.

Особливе враження  справжності, яку не можливо  зіграти, справила маленька виконавиця Надійка Енгель-Бурко зі своїм «Шалапайком». Вона — донька військовослужбовця ЗСУ, а її мама — і на сцені, і в житті — дружина українського захисника.

Їхня присутність надала виставі особливої правдивості: вони не просто грають ролі — вони проживають їх щоденно. Саме тому кожен момент їхньої гри став живим свідченням сили українських родин.

Особливо символічним став завершальний танець «Аркан».

Його виконання  ніби підняло завісу між небом і землею, нагадавши про єдність поколінь і духовну непереможність нашого народу. нагадавши про єдність поколінь і духовну непереможність нашого народу.

Після вистави єпископ Бучацький, владика Димитрій Григорак, щиро подякував акторському колективу з Луцька. Театр «Алетея» діє при монастирському храмі святого Василія Великого отців Василіян, де владика служив до свого єпископського призначення, тож зустріч була для нього особливо теплою.

У своєму слові архиєрей зазначив:

«Переглянута нами вистава — це відбиток нашої реальності. Ми не можемо бути осторонь того, що зараз відбувається в Україні. Маємо молитися, боротися і вистояти. Бо тільки з Божою допомогою переможемо тих, хто намагається зламати нашу віру та нашу надію».

Такий театр дійсно  долає відстані й торкається сердець. 

Актори театру разом зі своїми дітьми та отцем-духівником подолали чималий шлях — від Луцька до Чорткова та Бучача.

Та це була не лише дорога кілометрів. Їм вдалося пройти дорогою до людських сердець, бо, як сказав співавтор п’єси о. Августин Запоточний ЧСВВ:

«Театр — це друга проповідальниця. І коли слово оживає на сцені, воно здатне змінювати людину».

Вистава «Хроніка п’ять Х» стала не просто мистецькою подією. Це — молитва, свідчення, духовний діалог про Україну та її захисників.

У рік 25-річного ювілею Бучацька єпархія отримала глибокий мистецький жест підтримки й солідарності — історію, яку неможливо забути.

Пресслужба Бучацької єпархії УГКЦ