Театру «Алетея» - 5 років
27 листопада, в день вшанування пам'яті свого покровителя святого священомученика Йосафата Кунцевича, відзначив свою п'яту річницю колектив християнського аматорського театру «Алетея». Святкування розпочалося з Божественної Літургії, яку очолив керівник театру о. Августин Запоточний, ЧСВВ. У своїй проповіді отець підкреслив як важливо щоб при церкві діяли спільноти і для дітей, і для молоді, і для дорослих, аби кожен міг з користю проводити вільний час. Адже саме це робить парафію по-справжньому живою. Після Служби Божої всі охочі змогли долучитись до спілкування у теплій родинній атмосфері за чаєм канапками та тортиком... день народження ж.
Ці п'ять років промайнуло наче мить залишивши по собі мереживо спогадів сплетене з успіхів і невдач. Здавалось ще вчора стояли на сцені у середньовічному вбранні «Свідки Йосафата». Потім поїздка до Львова з «Різдвяним репортажем», точніше його першою короткою редакцією, адже згодом вистава зазнала змін і доповнень. Але та поїздка назавжди закарбувалась в пам'яті. Дорогою додому ми уже твердо вирішили, що театру бути і активно обирали назву новоствореному колективу. Не встигли й оком змигнути як відсвяткували першу річницю. Тоді отець Августин сказав: «Рік це ще замало... от коли відсвяткуємо п'ять, тоді можна буде говорити про сформований колектив». І одразу подумалось: «Як же це довго...» А потім потяглися звичайні робочі будні: суперечки над текстами і нові сюжети, яких не встигали опрацювати; пошук костюмів, коштів і підбір акторів; робота над звуком і виготовлення реквізитів; нескінченні репетиції переплетені хвилюючими митями прем'єр. Словом звичайнісіньке життя театру. Були більш вдалі вистави і ті, що повернувшись на сцену після доопрацювань все одно лишали осад невдоволення: «недотягнули». Та кожна була сповнена прагнення стати поштовхом для нового діалогу з Богом в душах наших глядачів.
І ось, нарешті, колись така недосяжно далека, п'ята річниця.
А й справді ми стали наче родина. Зараз ловлю себе на думці, що уже не уявляю життя без наших репетицій і гастролей, без спілкування з акторами... без «Алетеї». Мабуть тому так хочеться щиро подякувати усім без кого це святкування було б неможливим: акторам які жертвують свій час для духовного зростання парафії; жертводавцям, без яких не було б ні реквізитів, ні костюмів, ні дисків. Дякую всім за співпрацю і підтримку і сподіваюсь, що десята річниця теж не за горами.
Ірина Бурко, режисер-постановник
Розпорядок в монастирі
Богослужіння: загальні
08:00 — Свята Літургія (за здоров’я)
17:00 — Вечірня
18:00 — Свята Літургія
Молебень до Матері Божої