Дні духовної віднови у Луцькому монастирі

28-30 березня на нашій парафії відбулись Великопосні реколекції, які провів о. Домінік Налисник, ЧСВВ. Пропонуємо Вашій увазі нотатки реколекційних наук.

І день. Євангеліє про Сліпородженого (Йо. 9)

Готуючись до Воскресіння, в часі Великого Посту ми пригадуємо страждання Христа. Папа Франциск проголосив цей рік роком надії. Нам легко надіятися на Бога, коли все добре. Тепер в Україні через війну може похитнутися наша надія. Останніх три роки священики найбільше чують: «Де Бог, коли люди невинно страждають?».

Ми постійно зустрічаємося зі стражданнями. Коли людина страждає, не відчуваючи підтримки і не бачачи сенсу страждань, то потрапляє у безнадію.

Сенс страждань Христа - спасіння людини. Що відчували апостоли? Три роки Ісус говорив їм про свої майбутні страждання, але апостоли Його не розуміли, бо у них були свої уявлення про царство Христа. Коли Христа заарештовують, апостоли  через розчарування у своїх очікуваннях - страждають. Вони не розуміли сенсу Христових страждань, бо були обмежені в часі і просторі. Ми тепер теж не розуміємо страждань нашого народу і можемо зневіритися, думати, що Бог нас карає, ми хочемо усе пояснити, але забуваємо, що обмежені в часі і просторі, як і апостоли. Страждання не завжди можна пояснити тепер.

Сьогодні ми слухали Євангеліє про сліпородженого. В чому причина його страждань? Апостоли питають: «Учителю, хто згрішив? Він, чи батьки його, що сліпим він народився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, - відказав Ісус, - але щоб ділам Божим виявитись на ньому!» (Йо. 9; 2-3). Ніхто не згрішив.

З перспективи часу ми зможемо зрозуміти, чому ми страждали. 

«Багато скорбот у праведних, але з усіх них Господь їх рятує» (Пс. 34; 20).

ІІ день. Євангеліє про смерть Івана Хрестителя (Мр. 6; 14-29)

Страждання в житті людини і надія - тема близька для нашого народу. Чим більше в житті терпінь, тим важче жити надією. Через страждання наша віра може зміцніти, або, навпаки, похитнутися. Інколи страждання у житті - Божа педагогіка,  але не завжди страждання - це покарання. Є люди, які живуть досконало, однак, вони також страждають. Чому?

Іван Хреститель провадив аскетичний спосіб життя, але жив у  переслідуваннях, бо його проповідь була невигідна. Ірод захотів відібрати у нього життя.

Приклад Йосифа у Старому Завіті. Для чого Йосифові була потрібна вибраність Богом, якщо він постійно страждав? Впродовж усього життя Йосиф жив впованням на Бога і зрозумів, що через кривду його братів Господь врятував ізраїльтян від голоду (Буття, 45; 5-8).

Нема покарання для Йосифа чи Івана, інші люди можуть приносити страждання: Ірод, брати Йосифа... Хтось порушує свободу вибору і приносить страждання іншій людині, через надужиття однієї людини з'являються страждання в житті іншого.

Один з українських військових на фронті під час розмови сказав: «Я усвідомив, що я - у безпрограшному варіанті, бо вірю в Христа. Якщо повернуся додому - це означатиме, що Україна перемогла, якщо загину - то вірю, що Христос за мене помер і воскрес, щоб я міг повернутися до небесного дому».

Віримо, що в перспективі часу ми зрозуміємо сенс наших страждань.

ІІІ день. Євангеліє про біснуватого (Мр. 9; 17-31)

Найбільші страждання для батьків - це страждання їх дітей. У сьогоднішньому Євангелії батько страждає, бо біснуватий син мучиться. Усе життя він присвячує, щоб допомогти синові. Є люди, які, щоб уникнути чи позбутися страждань, вдаються до середників, які заміщають Бога, і так грішать ідолопоклонством.

У нашому житті основа - це Таїнство Покаяння, через яке ми дозволяємо Богові увійти в наше життя, і Таїнство Євхаристії, через яке ми  дозволяємо Богові діяти у нашому житті і нас провадити. Бог є. Чи ми дозволяємо Йому бути в нашому житті і коли ми на Таворі, і коли ми на Голготі?

Щиро дякуємо отцю Домініку за духовні науки та спільну молитву. Бажаємо Божих успіхів у його служінні!