МОНАСТИР ВАСИЛІЯН ВІДВІДАВ ВЛАДИКА БОГДАН ДЗЮРАХ

Опубліковано: 13.10.2006Вперше за понад десятилітню історію існування у Луцьку монашого згромадження Чину Святого Василія Великого в капличці монастиря василіян правилася архієрейська служба Божа. Божественну літургію відправив владика Богдан Дзюрах, єпископ-помічник Києво-Вижгородської єпархії, котрий відвідав Волинь в один день разом із владикою Любомиром Гузарем. Богдан Дзюрах є членом ордену монахів-редемптористів, в лютому цього року був висвячений на єпископа-помічника і нині опікується семи областями України, в тому числі і нашою. Говорячи про мету поїздки на Волинську землю, під час якої владика відвідав Луцьк та Ківерці, Богдан Дзюрах зазначив, що першочерговим завданням подібних візитів є маніфестація церковної приналежності. Крім того, було бажання ознайомитися з громадою, побачити, як розвивається парохія, які має виклики в даний час. - Я побачив тут у Луцьку живу спільноту, - сказав владика у короткому інтервю. – На Літургії люди співали разом з хором, були активними учасниками Богослужіння. Друга прикметна річ – присутність на Службі Божій у цьому храмі молоді і дітей. Це дуже важливий сигнал про життєздатність спільноти. Громада, котра здатна передавати віру молоді, має велику перевагу. Я також дізнався, що в громаді діють інші спільноти – Апостольство молитви неустанної помочі, катехитичний клас, молодіжна спільнота, група АА (анонімних алкоголіків). Щодо викликів, які має перед собою парохія, то першочерговими завданнями на нинішньому етапі виступає необхідність духовного укріплення сімей та більш інтенсивна праця з молоддю. - Молода людина, котра сповідує християнські принципи, не соромиться визнати свою приналежність до церкви, в середовищі однолітків, особливо в студентському, нерідко виглядає дивакувато. З неї можуть кепкувати «за правильність», вимагати «бути попроще», навіть підсміюватися. Що би ви порадили юнакам та дівчатам, котрі опиняють в подібних ситуаціях? - Не падати духом. Хоча не можна так говорити, але все-таки: добре сміється той, хто сміється останнім. Врешті решт перемога все-одно буде за добром. Атаки, про які ви говорите, бувають перевіркою віри. Вони потрібні, щоб укріпити нашу молодь у Бозі. Аби вона мала сили плисти проти течії. Бо тільки здорова риба здатна плисти проти течії. Щодо молоді загалом, то глобальна проблема нашого часу в тому, що вона щосили прагне насолоди, гарних відчуттів. Але не знає, що емоції не можуть заспокоїти людського серця. Його може заспокоїти тільки БОГ. Тамара ТРОФИМЧУК