Розпочато беатифікаційний процес о. ЄРЕМІЇ ЛОМНИЦЬКОГО, ЧСВВ

Опубліковано: 14.03.2009

Як повідомили у консисторії Івано-Франківської єпархії, 5 квітня 2009 року, після Святої Архиєрейської Літургії в Катедральному Соборі Святого Воскресіння ГНІХ в м. Івано-Франківську відбудеться перша сесія беатифікаційного процесу Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ.     Переглянувши і уважно вивчивши прохання преп. с. Любомири Надич, СНДМ, постулятора беатифікаційної справи о. Єремії Ломницького, ЧСВВ; на поручення Синоду Єпископів УГКЦ, після проведення відповідного розслідування даної справи і отримаши щодо неї «Nulla Osta» Конгрегації у справах Святих, Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) – Єпископ Івано-Франківський УГКЦ проголосив 13 березня 2009 р.Б. початок проведення беатифікаційного процесу щодо ствердження факту мученицької смерті Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ.     Для проведення беатифікаційного процесу Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ Єпископом Івано-Франківським Володимиром УГКЦ, було утворено спеціальний трибунал у складі: о. Роман Тереховський – Делегований Суддя, о. Степан Балагура – Промотор справедливості, о. Віталій Токар – Нотар.

Отець Єремія Іван Ломницький, ЧСВВ: короткий життєпис у датах.

    8 лютого 1860 – народився в селі Кавсько Дрогобицького деканату Перемишльської єпархії, у сім’ї місцевого священика Михайла Ломницького та Марії з роду Гащиць.     12 лютого 1860 – був охрещений та миропомазаний в церкві св. Параскеви, отримавши ім’я Іван на честь св. Йоана Золотоустого.     1870 по 1873 – навчався у Львівській академічній гімназії.     1873 по 1876 – продовжив своє навчання в реальній гімназії імені Франца Йосифа у місті Дрогобич.     1876 по 1880 – навчався у вчительській чоловічій Семінарії у Львові.     1880 по 1882 – працював на посаді вчителя шестикласної публічної школи села Козарі, Рогатинського повіту Станіславівського воєводства.     28 вересня 1882 – вступив до новіціяту отців василіян у Добромилі, прийнявши чернече ім’я Єремія.     17 травня 1884 – склав свої перші монаші обіти та розпочав філософсько-богословські студії під проводом отців єзуїтів.     17 січня 1886 – прийняв тайну священства з рук Перемишльського владики Йоана Ступницького.     22 травня 1887 – склав професію торжественних вічних обітів у Добромилі.     1886 по 1888 – був призначений на посаду директора Лаврівської школи отців василіян та водночас вчителя четвертого класу.     1889 – разом із отцями єзуїтами Симоном Тиховським та Адальбертом Лукашем о. Єремія Ломницький та о. Юліан Дацій, ЧСВВ організували першу народну місію в Галичині у місті Городку над Дністром.     1889 по 1891 – студіював в Краківській єзуїтській колегії, отримавши спеціалізацію з морального богослов’я.     1891 – після повернення з Кракова був призначений вчителем української мови та історії для молодих монахів у Добромилі. З цього періоду розпочав активну місіонерську діяльність по теренах Галичини і протягом свого життя був провідником 55 народних місій.     1892 – о. Єремія Ломницький разом з о. Платонідом Філясом, ЧСВВ видав перший молитовник для молоді „Гостинець”. Цей молитовник мав велику популярність серед населення Галичини. Перше видання молитовника налічувало 10 тисяч примірників і на сьогоднішній час належить до бібліографічних рідкостей. Опісля вийшло ще шість видань. Отже, всього налічувалось 190 тисяч примірників. В цьому році отець виконував своє служіння у Львові, в монастирі св. Онуфрія.     28 серпня 1892 – засновує, разом з о. Кирилом Селецьким, парохом с. Жужель, Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.     1893 – виконував своє служіння у Добромилі.     1894 – був призначений до Бучача, де стає директором народної чотирьохкласової школи. Також є вікарієм дому і консультором.     1894 – викладає в Кристинополі моральне богослов’я і є духовним провідником новіціяту Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.     1895 по 1898 – перший ігумен в Михайлівці і суперіор (керівник) місії.     1898 – Митрополит Сильвестр Сембратович призначив отця комісаром Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, що репрезентувало його як духовного та адміністративного настоятеля інституції.     1899 – місіонар в Жовкві, проповідник, консультор, комісар Сестер Служебниць НДМ     1900 – виконував своє служіння у Львові.     1901 – ігумен в Краснопущі, адміністратор парохії, проповідник, прокуратор, місіонер.     1902 – виконував доручені обов’язки у Кристинополі.     1903 по 1095 – ігумен в Улашківцях, прокуратор, місіонер.     1904-1908 – о. Єремія Ломницький здійснив декілька поїздок до Росії, побував у Петербурзі, Москві, Смоленську, Саратові та Симбірську.     1905 по 1907 – працював в Дрогобичі, де сповняв обов’язки вікарія дому, адмонітора, проповідника і місіонаря.     1906 – був учасником першої Капітули отців василіян після реформи, як відпоручник монастирів Львівського і Краснопущинського.     1907 – о. Єремія Ломницький був призначений ректором Духовної Семінарії в Станіславові, де він викладав пасторальне богослов’я, риторику, методологію, катехетику та гомілетику. На цьому становищі він був до 1915 р.     24 січня 1915 – був арештований російськими окупантами та 5 лютого вивезений на заслання в м. Симбірськ.     3 липня 1916 – внаслідок недуги ревматизму о. Єремія Ломницький помер у Симбірську на 56 році життя, 34 чернечого покликання та 30 священства.     На основі книжки с. Орести Боршовської, СНДМ, "Духовна спадщина отця Єремії Ломницького, ЧСВВ"