Великопосні реколекції

Опубліковано: 06.04.2009    З 2 по 5 квітня в Церкві св. Василія Великого відбулися Великопосні реколекції, які провів о. Августин Стрижик, ЧСВВ – духівник Василіянського інституту філософсько-богословських студій в Брюховичах. Темою реколекцій була притча про блудного сина (Лк. 15, 11-32). О. Августин через притчу висвітлив історію спасіння людства загалом та кожного з нас зокрема. Бог, творячи людину, вклав у неї все, що мав, і виявив таку любов, якої ми ніколи не зможемо осягнути. В Особі Бога маємо Батька, який нас любить, визначив нам місце, має щодо нас свій задум. В Його домі ми почуваємося найкраще. Диявол робить все навпаки: зводить людину сумнівами – там, де ти живеш, не твій дім, тобі тут зле, йди з дому Батька! Коли ми в домі Батька – ми є Його синами, але це синівство легко втратити, коли, як і молодший син, не вміємо оцінити те, що маємо. Диявол переконав сина, як свого часу Адама з Євою, що Батько його обмежує, тому той швидко збирається в дорогу, переповнений оманливою ідеєю щастя, забирає «свою» частку, проте не може забрати зі собою Любові Батька. Врешті очікувана свобода перетворюється в жахливе рабство. Гріх обмежує людину, краде її внутрішню силу і змушує робити те, що вона не хоче робити (пасти свиней). Окрім того, гріх розділяє людей між собою (син відділився від Батька), і тоді особа входить у стан самотності. Чим більше людина грішить, тим більшою стає її внутрішня пустка, яку вона намагається заповнити «стручками, що їх їли свині» (алкоголь, тютюн, інші наркотики, комп’ютерні ігри, Інтернет …), однак не може ними насититись, бо за задумом Творця призначена для вищого – для самого Бога. Якщо особа починає це усвідомлювати, то настає вирішальний момент, коли треба зректися всього попереднього і дорогою покаяння повернутися до Батька. Блудний син, йдучи додому, хвилюється, чи Батько його прийме, а Батько «змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його», Бог діє в супереч людській логіці. Отже, немає більшого щастя на цій землі, як бути з Богом, тому в житті найважливішим є освятитися і приготуватися до Вічності.     Реколекції о. Августина були переплетені життєвими прикладами, свідченнями, жартами. Під час їх проведення вірні могли взяти участь у Божественних Літургіях, висповідатись та запричаститись. Закінчились реколекції після недільних Літургій щедрим Божим благословенням та окропленням свяченою водою.