Молитовні намірення Апостольства молитви на травень

Наміри Апостольства молитви на квітень

Підготував о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Загальний: Щоб ЗМІ були інструментами в служінні миру й правди

«Пізнайте правду - і правда визволить вас» (Йо. 8, 32). Оскільки загальноприйнятим джерелом влади в сучасному світі вважається народ, інформування громадськості протягом останньої сотні років набуврає дедалі більшої ваги.

Чільне місце в цьому займають засоби масової інформації, завдяки яким передовсім формується громадська думка, а громадяни можуть легше орієнтуватися в суспільних та політичних обставинах і процесах. Саме тому ЗМІ часто називають четвертою владою поряд із законодавчою, виконавчою та судовою.

Разом з тим, через засоби інформування можна впливати на суспільну думку і нею маніпулювати, що ми в останні місяці і навіть роки виразно спостерігаємо у способі праці російських телеканалів та інших інформаційних засобів. Саме тому політики намагаються всіляко впливати на журналістів, вербувати їх, щоб виготовляли спеціальні, замовні матеріали для такої маніпуляції та викривлення правди.

І журналісти у такій «співпраці» можуть вбачати спосіб заробітку, покращення свого матеріального стану. Викривлення інформації зазвичай призводить до напруження в суспільстві, непорозумінь та конфліктів. У її результаті можуть також страждати окремі особи, групи чи навіть народи.

Саме тому ми повинні молитися за те, щоб працівники засобів масової інформації були сміливими насамперед у тому, щоби шукати, виявляти та підтримувати правду. Основою пізнання істини є сам Христос, який посвідчив: «Я дорога, правда і життя».

Тільки заглиблення у Слово Боже, його досвідчення і щоденне практикування у звичайному житті може забезпечити чесноту мужності у самих працівників засобів інформації та силу не піддаватися на тиск і нечесні зваби «сильних світу цього».

Також, коли молимося за ЗМІ, ми повинні пам'ятати про їх керівництво та власників, щоб вони у своїй діяльності керувалися передовсім любов'ю та повагою до істини, а також євангельськими принципами.

Врешті, Христос приносить на землю мир, хоча й передбачає, що не всі люди приймуть. Як же ж важливо, щоб чинники, які впливають на уми і душі багатьох людей, стали на шлях пошуку істини, поширювали й укріплювали мир між людьми.

Тому молімося за всіх, хто зайнятий у засобах масової інформації, щоб вони були відповідальними, а їхні підприємства стали правдивими інструментами служіння миру і правди.

Місійний: Щоб Марія, Зірка євангелізації, допомагала місії Церкви в проголошенні Христа всім народам

Пригадується подія, яка сталася в Кані Галилейській (пор. Ів. 2, 1 -1 1). Ісуса та його учнів запрошено на весілля. Євангелист Іван зазначає, що саме там Ісус вчинив перше чудо на очах своїх учнів, і з цього ми можемо зробити висновок, що Він не чинив чудес і знаків до цього часу. Марія, мати Ісуса, отож, не мала якогось досвіду чудесного діяння свого Сина.

Вона протягом багатьох років проживала поряд із ним у звичайних обставинах ремісничих занять, зберігаючи все те, що про нього було сказано ще в дитинстві, і пильно роздумувала про це у своєму серці.

І коли Ісус розпочав проповідувати Боже Царство, вона, очевидно, збагнула, що прийшла година для сповнення тих пророцтв, які свого часу чула від архангела Гавриїла, праведного Симеона чи пророчиці Анни.

Коли Марія зауважила, що на весіллі забракло вина, вона, не роздумуючи, звернулася до свого Сина: «Вина не мають». Та отримала, здавалось би, негативну відповідь: «Що мені і тобі, жінко? Ще не прийшла моя година».

Але Марія впевнено звертається до слуг: «Що тільки скаже вам - робіть». Ісус і справді приходить і пропонує слугам замість вина приносити у господу воду. А потім зачерпнути її і нести до весільного старости.

І коли слуги послухали Христа, хоча його порада на перший погляд здавалася цілком безглуздою, врятували ситуацію під час весілля. А учні Христові увірували в нього і збагнули, що він посланий Отцем Небесним.

Центральним висловом цього євангельського оповідання є заклик Пресвятої Богородиці до слуг: «Що тільки скаже вам - робіть!». Цей заклик лунає знову і знову для кожного послідовника Ісуса Христа, підбадьорюючи його і додаючи сили, щоб іти і сіяти Слово Боже між людьми, не дивлячись навіть на те, що проповідників очікують великі труднощі і не відразу видно наслідки цієї праці. Сам Ісус каже, що «один сіє, а інший жне».

Ставши один раз на шлях наслідування Божого Сина, Його учні вже не можуть залишатися байдужими, якщо ще хтось не чув Його Слова і не пізнав спасіння, яке своїм приходом на землю Він приніс. Пресвята ж Богородиця, Цариця неба і землі, сьогодні також зауважує потреби і проблеми людей, повторюючи своє прохання робити все, що їм скаже.

Таким чином Марія є світочем євангелізації та тією особою, яка постійно підтримує християнських місіонерів. Великою підтримкою для проповідників є молитва до Пресвятої Богородиці. Недарма покровителькою місіонерів проголошено святу Терезу від Дитятка Ісуса, яка, хоча проживала в контемплятивному монастирі, постійно молилася до Матері Божої за тих, хто несе євангельське слово людям.

Тому такою важливою є молитва Церкви за тих, хто знаходиться на першій лінії проголошення Божого Слова, і то щоденна молитва до Пресвятої Богородиці, яка просвітлює Божих дітей і показує правдивий шлях до вічного Спасіння.

Місцевий: Щоб українські батьки виховували своїх дітей в дусі побожності, терпеливості та доброго християнського прикладу

Сьогодні можна часто почути, нібито «вулиця» виховує дітей. Однак це не стільки критика так званої вулиці, скільки, на жаль, визнання недостатнього дбання батьків у справах виховання своїх дітей.

Давніше люди жили набагато повільнішим і спокійнішим життям: отримували менше інформації, повільніше пересувалися, навчальні та професійні програми не були настільки насиченими. Тому виховання дітей відбувалося більш спонтанно, природно. Діти, живучи поряд із батьками, самостійно переймали форми поведінки та погляди дорослих.

Сьогодні діти більше часу проводять у школі та мають багато додаткових занять. Суспільство дедалі більше піднімає планку вимог, особливо щодо навчання і підготовки. На жаль, у більшості випадків світ прямує вже звиклим второваним шляхом підвищення кількісних та якісних показників, забуваючи про закономірності людської природи та потреби душі.

Першим каменем у фундаменті виховання є здорові стосунки всередині сім'ї, особливо між батьками. Коли говориться про приклад батьків, не мається на увазі, що батьки повинні робити якісь спеціальні заходи, щоб показово надавати дітям форми для наслідування.

Більше наголошується на тому, що діти в першу чергу приймають від батьків не стільки слова і повчання, скільки переймають форми їхньої поведінки.

І якщо діти «втікають на вулицю», то це є недвозначним свідченням, що й самі батьки не зовсім вдало проводять свій час в колі сім'ї, постійно натискаючи на оточуючих та дратуючи їх.

Дати добрий християнський приклад для дітей - це, по-перше, самим щиро і невдавано дбати про спасіння своєї душі, молитися не «на показ», відверто виконувати Божі заповіді та зберігати Христові слова у серці.

Добрим прикладом для дітей також будуть спокійні, рівномірні та сповнені взаєморозумінням стосунки між батьком та матір'ю: не уникання конфліктів перед дітьми, а, власне, правдиві стосунки любові і взаємної жертви.

Дуже легко любити дітей, коли вони чемні і працьовиті. Але що робити, коли це не так? Апостол Павло твердить, що любов ніколи не минає. Тож повинна не проминути і в такому випадку. На жаль, в сучасному світі люди більше керуються своїми емоційними станами, аніж почуттям відповідальності, побожності і розуму.

Тому часто у відносинах із дітьми батьки поводяться більше як авторитарні керівники, аніж як люблячі особи. Христос каже, що «немає більшої любові від тієї, коли хтось за друзів своїх життя віддає». Віддати життя - болюча процедура.

Багато батьків і справді готові померти за своїх дітей. Але важливіше, поки вони живуть, віддавати життя за дітей не тільки одноразово, але щодня, терплячи ті болі, яких можуть зазнавати в ході, так би мовити, виховного процесу.

Тому виховання дітей, любов до них передбачає внутрішній спокій і терпеливість з боку їхніх безпосередніх вихователів - батьків.

Нарешті, добрий приклад не може бути без особистої побожності. Батьки повинні не тільки регулярно молитися, відвідувати богослужіння та брати участь в практиці Святих Тайн.

Також вони повинні мати достатньо глибокі і солідні релігійні знання - неможливо, щоб діти ставили перед батьками релігійні запитанні, а вони не могли дати на них задовільних відповідей.

Особиста побожність батьків, їхня життєва радість від постійного молитовного спілкування з Христом, впевненість у майбутньому внаслідок довір'я до Божого Провидіння є найкращим виховним засобом.

Українське суспільство повинно постійно молитися за мир і добробут наших сімей, оскільки вони є основою морального здоров'я передовсім кожної поодинокої особи, суспільства і навіть Церкви. Особливо необхідно за батьків, які є першими і головними вихователями своїх дітей.

13.04.2014

Свята Пелагія

День в календарі: 17 травня

Св. Пелагія була поганською дівчиною надзвичайної вроди. Вона була дочкою знатних язичників і, коли почула від знайомих їй християн проповідь про Ісуса Христа Сина Божого, увірувала в Нього й побажала зберігати цнотливість, присвятивши Богові все своє життя. Батьки бажали одружити її з сином імператора Діоклетіана.

Але Пелагія, вихована нянькою-християнкою, не хотіла виходити заміж, тільки шукала нагоди прийняти святе Хрещення.

Незабаром вона зустріла правовірного єпископа, і він охрестив її. Коли це стало відомо, її суджений покінчив життя самогубством, а рідна мати привела її до Імператора Діоклетіана, щоб той покарав її.

Захоплений Красою дівчини, імператор сам забажав взяти собі її за жінку, але вона не захотіла стати його дружиною, а тим більше відректися святої віри.

Тоді Діоклетіан наказав кинути Пелагію до розпеченого залізного бика, в якому вона загинула. Викинуте тіло Пелагії стеріг лев, аж поки прийшов єпископ і поховав його на горі біля міста.

У часі царювання імператора Костянтина (306-337 рр.), коли припинилися гоніння на християн, на місці поховання святої Пелагії збудували церкву.

 http://www.misionar.info