Перша Всеукраїнська проща за скріплення християнської сім’ї та за визволення молоді від алкоголю і наркотиків

10-11 вересня до Луцького монастиря св. Василія Великого Отців Василіян прибули паломники з міст Києва, Львова, Тернополя, Ковеля, Володимира-Волинського, Ківерець, Рожища, Кам’янки-Бузької, Червонограда, Радехова та інших куточків, щоб спільно молитися за сім’ї та за зцілення узалежнених.

Розпочалась Проща Вечірнею та Божественною Літургією, яку очолив настоятель монастиря — о. Терентій Цапчук, ЧСВВ у співслужінні о. Йосифа Будая, ЧСВВ, о. Августина Запоточного, ЧСВВ, о. Сергія Василіва. У цей час о. Григорій Бардак, ЧСВВ, о. Леонід Григоренко, ЧНІ, о. Атанасій Кулинич, ЧСВВ, о. Юстин Мидзка, ЧСВВ сповідали вірних. Після Літургії відбулось Водосвяття та Хресна хода зі свічками довкола храму, а потім почастунок від військової кухні.

Після короткого перепочинку усі спільно молилися Вервицю із роздумами о. Леоніда Григоренка, ЧНІ та Хресну дорогу із розважаннями о. Йосифа Будая, ЧСВВ. Потім вірні молилися перед Найсвятішими Тайнами, а згодом відбулися молитви за оздоровлення. Під час спільної молитви своїми свідченнями із паломниками ділились члени спільноти Анонімних Алкоголіків.

Завершилась молитовна програма Божественною Літургією, Молебнем до Богородиці та Благословенням паломників. Богослужіння супроводжував спів прицерковних хорів «Елеос» та Цариці Миру. Під час прощі вірні чисельно приступили до Святих Тайн Сповіді та Євхаристії.

Своїми враженнями від прощі із читачами ділиться Соломія Ващишин:

Сонячно-гарячий день непомітно заховався за приємною прохолодою... Стіни храму забарвлюються щирістю спільної молитви і світлом мелодії пісень про Христа.

Панує спокій і гармонія, які створюють особливу атмосферу захищеності. Ти відчуваєш, що знаходишся саме там, де маєш бути. Емоції радості дарують силу твоїй душі і вона злітає до ясності зоряного неба. Кожне слово із науки отця Йосифа під час хресної дороги доторкалося до невидимих струн серця і змушувало замислитися над темами, які є невід’ємними частинами нашого життя, але про які ми часто забуваємо у вирі повсякденності. Молитва на вервиці із роздумами отця Леоніда стала ще одною ниточкою єднання прочан у спільноту.

Це лише невеликий перелік відтінків двох днів початку осені 2016 року. Це особливі дні. Адже молитва багатьох людей із спільним наміром має дуже велику силу. Подібно до створення музичного твору, який народжується із поєднання нот різних октав із різною висотою, народжується мелодія, яка виходить і сердець різних людей та професій, що прийшли із різних міст, у кожного з яких є своя історія.

Із закінченням прощі, після урочистої Святої Літургії та благословення Найсвятішими Тайнами, уділення повного відпусту кожна людина поверталася додому із теплом у серці, відчуттями приємної втоми, щастя, миру душі та в очікуванні наступної зустрічі.