Свято Різдва Христового

Свято Різдва Христового для християн є особливим часом радості та надії. Зимової ночі відбувається найбільша тайна в історії людства: Слово стається Тілом — народжується Дитятко Ісус. Це час не лише духовного єднання з Богом, а й нагода поділитися радістю народження Христа з іншими. Тому доброю традицією, за словами голови ВОМО «Українська молодь -Христові!», Олега Костюка, стала участь членів спільноти, хлопців з Вівтарної дружини та всіх охочих у Різдвяному вертепі та коляді на честь народження Спасителя світу.

Цього року святкування Різдва Христового розпочалось урочистою Божественною Літургією під проводом о. Терентія Цапчука, ЧСВВ. Під час проповіді було озвучено звернення Голови УГКЦ Святослава Шевчука з нагоди свята. Опісля молодь запропонувала парафіянам переглянути традиційний Різдвяний вертеп. Кожен міг ще раз згадати події народження Ісуса: ангели звіщали про народження Месії, маленькі пастушки йшли Йому поклонитись, три царі із дарами подорожували за зорею, в той час як цар Ірод шукав Новонародженого.

Після невеликого відпочинку всі охочі долучились до коляди. Із звіздою та шопкою юні колядники, взявши благословення у настоятеля монастиря о. Терентія Цапчука, ЧСВВ, пішли у далеку дорогу. Максим Віщик, секретар ВОМО «Українська молодь — Христові!», про свій досвід у заходах з нагоди Різдва Христового розповідає так:

«Колядую вже третій рік поспіль. Кожного року з нетерпінням чекаю цього неймовірного досвіду — прослави новонародженого Ісуса піснями, віншівками, сміхом... І скільки би ти не пройшов, як би не змерз, яким би голодним не був, забуваєш усі земні турботи і поряд з друзями несеш велику новину — Дитятко Ісус пробуває між нами! Щиро вдячний дорогим отцям Василіянам, рідній серцю УМХівській спільноті та парафіянам, які роблять Різдвяні дні та вечори справді незабутніми.»

Упродовж п’яти днів колядники відвідали оселі багатьох парафіян храму, а також Луцький геріатричний пансіонат, Волинську обласну психіатричну лікарню № 1 і Луцький військовий госпіталь. Згадують, що до кого б не завітали, усі приймали тепло, щедро обдаровували посмішками та зі вдячністю слухали побажання здоров’я, злагоди, миру. Саме це стало найбільшою винагородою для юних УМХівців.

Оленка Лаущенко, коресподент ВОМО «УМХ»