Новини

8 травня – Всесвітній День Матері. В церкві св. Василія Великого із цієї нагоди діти недільної школи привітали своїх Матусь та Бабусь віршами та піснями. Лучимося із цими щирими побажаннями, зносимо свої молитви за Тих, хто подарував нам життя. Бажаємо всім Мамам щедрих Божих ласк, радості від своїх дітей, миру й любові у серцях.

І знову настав час прощатись…І Вона, така майже свята, повільним, але впевненим кроком ступає на поріг, щоб поблагословити на добру життєву путь… До наступної зустрічі, бабусю! Ми рушаємо, і мовчанка триває… Затамувавши подих, намагаємось якнайдовше зберегти відчуття, які охопили нас в бабусиній оселі…

Вона надзвичайно добра, винятково весела, дуже оригінальна та цікава, і неймовірно сильна духом!

29 квітня у м. Володимирі-Волинському в історичному музеї відбулося відкритя персональної виставки писанкарських робіт Станіслава Волощенка під назвою «Великодні барви». Свої перші кроки у світ писанкарства уродженець Володимира Станіслав Волощенко робив у дитинстві, споглядаючи за маминими руками, які зі святим трепетом вишивали воском казкові візерунки на білому полотнищі яєць, а незабутня власноручно написана в десятирічному віці перша писанка з несміливими «гілочками ялинки» стала поштовхом до подальших творчих пошуків і створення особистого творчого доробку.

У неділю, 1 травня, Перший національний телеканал транслюватиме величну подію - Богослужіння на честь беатифікації Святішого Отця Івана Павла II. Трансляція з Ватикану на Першому національному розпочнеться у прямому ефірі в 11:00 і триватиме до 13:55.

Вранці 29 квітня 2011 р. з могили у крипті Ватиканської базиліки вийнято труну з тілом Слуги Божого Івана Павла ІІ. Комюніке Ватиканського прес-центру пригадує, що тіло Святішого Отця було покладене в дерев’яну труну, яка була вставлена у свинцеву та опечатана, а тоді – у ще одну дерев’яну.

Інтерв'ю з Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом Шевчуком.

Частиною обряду беатифікації є вшанування мощей нового блаженного. Цими днями Ватиканський прес-центр оприлюднив повідомлення про мощі майбутнього блаженного Івана Павла ІІ, які будуть виставлені під час його беатифікації 1 травня 2011 р.

Ранок Пасхи наново приніс нам давню і завжди нову вість: Христос Воскрес! Відлуння цієї події, двадцять сторіч тому вирушивши із Єрусалиму, і далі звучить у Церкві, яка зберігає живою в серці хвилюючу віру Марії, Матері Ісуса, віру Магдалини й інших жінок, які першими побачили порожній гріб, віру Петра та інших Апостолів.

Понад 6 років тому, 2 квітня 2005 р., на 85 році життя зупинилося серце чи не найвідомішої людини світу наших часів: Івана Павла ІІ – Папи Римського. Восени 1978 року Католицька Церква дещо з тривогою зустрічала новообраного Папу-неіталійця, а навесні 2005-го майже цілий світ зі сльозами на очах дякував Господу за таку виняткову харизматичну особу. Довгі кільканадцятигодинні черги, здавалось, не втомлювали прочан, які прибули на похорон людини «яка змінила світ». І для кожного з того чотиримільйонного збору навіть не було важливим те, що його особисте прощання з Великим Папою, у той час як буде проходити повз катафалк, буде тривати всього кілька коротких хвиль, бо кожен відчував, що цей момент залишиться назавжди у серці. Пригадується кедрова труна з тілом Івана Павла ІІ, що скромно стояла посеред площі св. Петра, а над нею схилені в молитві голови найбільш шанованих особистостей світу.

Сьогодні, у день світлого празника Христового Воскресіння, цими словами Канону Пасхи Свята Церква прославляє свого Спасителя, який воскрес із мертвих. Подібно як і колись, у перший день створення світу, нині із темряви гробу, що звичайно є темрявою небуття, розпачу і безвиході, засяяло божественне і несотворене світло життя. «Воскресіння день − просвітімося люди!» Це світло божества, яке випромінює із пошматованого і зраненого, але воскреслого тіла Ісуса, пронизує сьогодні всіх нас, проникає у нашу особисту темряву гріха, немочі, безнадії та зневіри і просвічує, оживляє та воскрешає − відкриває двері до нового життя.

З 14 по 17 квітня в храмі Святого Василія Великого відбулися Великопосні реклекції, які провадив о. Мартин Хабурський, ЧСВВ. Отець Мартин, ЧСВВ із великим запалом доносив до вірних свідчення про Відкупительну Жертву Ісуса Христа; висвітлив найболючіші проблеми сьогоднішнього християнства: забобонність, літеплість, занедбаність духовного життя; закликав до зростання у вірі через участь у Святих Тайнах.

14 квітня для учасників Художньої студії при Луцькому Василіянському монастирі відбулася непересічна подія – відкриття виставки народної ікони на склі в Національному університеті «Острозька Академія» з благословення Луцького екзарха преосвященнішого Йосафата Говери. Ось вже два роки поспіль під час Великого Посту для дітей, їх батьків та молоді член Спілки художників України – Тетяна Мялковська та народний майстер Галина Черниш проводять майстер-класи по іконопису на склі. За цей час було намальовано 40 народних ікон, які зараз виставлені у виставковому центрі Острозької Академії.

13 квітня діти та молодь храму Святого Василія Великого отців Василіян провели для вірних Хресну дорогу в тінях. Кожна з 14 стацій відображала муки та страждання Господа нашого Ісуса Христа, над якими особливо роздумуємо в часі Великого Посту. Дійство зворушило не лише вдячних глядачів, а в першу чергу самих акторів, бо кожний учасник начебто перенісся на Хресний шлях Спасителя від Єрусалиму до Голготи, від Розп’яття до Воскресіння. Ініціатор та організатор Хресної дороги – о. Павло Федусів, ЧСВВ, режисер – Ірина Бурко.

9 квітня з благословення Архієпископа Львівського Ігоря Возняка для тимчасового почитання було урочисто перевезено копію Туринської Плащаниці з храму Святого Юрія Побідоносця м. Львова до храму Святого Василія Великого Отців Василіян м. Луцька. У неділю 10 квітня з цієї нагоди відбулася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Луцький екзарх Преосвященніший Владика Йосафат Говера у співслужінні настоятеля храму – о. Терентія Цапчука, ЧСВВ.

Туринська плащаниця — це льняне полотно прямокутної форми розміром 4,41 х 1,13 м. На полотні зберігається відбиток / зображення померлого чоловіка в наслідок серії тортур, що закінчилися його розп’яттям. Згідно з традицією Плащаниця є тим полотном, про яке говорить Євангеліє, що послужило для того, щоб огорнути тіло Ісуса, знятого з хреста, і покласти у гріб. Плащаниця представляє історію спасіння людства, яку Бог здійснив через хресну смерть та воскресіння свого Сина. Святе Полотно допомагає розважити та пізнати краще драматичний момент смерті Христа. Папа Іван Павло ІІ назвав Плащаницю «дзеркалом Євангелії».