У Вас так само? Чи, може, інакше?
28 травня у монастирському храмі св. Василія Великого відбулася прем'єра авторської п'єси «У вас так само? Чи, може, інакше?» християнського аматорського театру Алетея.
Театр «Алетея»
Величаємо тебе, священномученику Йосафате,
і вшановуємо славні твої страждання,
що їх ти витерпів за з'єднання.
Театр діє з 2011 року при храмі святого Василія Великого у Луцьку під керівництвом о. Августина Запоточного, ЧСВВ та п. Ірини Бурко.
св. сщмч. Йосафат,
архиєпископ Полоцький,
покровитель театру «Алетея»
Збірка Алетея
ВІД АВТОРІВ
Ми пропонуємо Вашій увазі доробок християнського аматорського театру «Алетея», що діє при монастирському храмі св. Василія Великого Отців Василіян в м. Луцьку.Впродовж усієї своєї діяльності, наш колектив прагнув засобами театрального мистецтва донести до глядача християнські цінності, підштовхнути його до роздумів над власним життям, стосунками з Богом та ближніми.
Алетея в перекладі з грецької означає істина. Ідеями для наших п’єс слугують біблійні притчі переосмислені в контексті сьогодення. Персонажі в простий та доступний спосіб промовляють до глядача, що незважаючи на величезну часову прірву і разючу різницю в способі життя та суспільно-економічного устрою людства, біблійні істини завжди залишаються незмінними.
Чому ми прагнемо, аби ця збірка побачила світ? До нас уже зверталися за сценаріями інші спільноти і ми хочемо спростити доступ до сценаріїв «Алетеї». Кожна п’єса має на меті донести до глядача якусь конкретну думку, тому маємо велике прохання в процесі постановки зберігати цілісність п’єс, тобто не скорочувати тексти. Сподіваємось, що розповсюдження творчого доробку театру, посприяє народженню подібних колективів, яких зацікавить театральна діяльність саме у контексті християнської євангелізації. Адже зі сцени також можна доносити Божу істину, щоб Слово Боже ставало блищим та зрозумілішим.
Хочемо подякувати Богу за дар театру «Алетея», який об’єднав в один колектив людей з небайдужими серцями.
о. Августин Запоточний, ЧСВВ
Ірина Бурко
https://www.youtube.com/watch?v=KPIdKFt309Y
Репертуар театру
«Треба спробувати - п'єса до святого Миколая»
Персонажами п'єси були школярі зі сходу та заходу України, підступний антипко та святий Миколай. Дівчинка Віра, яка була змушена через війну залишити свою рідну домівку і переїхати у західну частину України, починає розмовляти українською. Її нові однокласниками збирають кошти на генератор для ЗСУ. А коли вчителька пропонує дітям стати помічниками святого Миколая радо пристає на пропозицію і пропонує надіслати листи та подарунки саме до її міста. Діти на сході, отримавши подарунки від помічників святого Миколая, теж починають говорити українською. І антипко, не досягнувши своєї мети, під натиском доброти, що замість гніву, якого він очікував, наповнює серця усіх героїв вистави, змушений тікати.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«Надвечір'я святого Миколая - Неймовірний сюжет»
У п'єсі «Неймовірний сюжет» зі звичайнісінькою сім'єю трапилась незвичайна пригода. До них завітали не лише Святий Миколай, а ще і Санта Клаус та Дід Моріз.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«Когось це мені нагадує... - або - не ІДЕАЛЬНА СІМ'Я»
«Когось це мені нагадує... - або - неІДЕАЛЬНА СІМ'Я» - це вистава про життя сім'ї священника, про одвічні проблеми виховання дітей. Родинний побут, стосунки, конфлікти та способи їх вирішення, винесені на сцену, мали на меті дозволити глядачам побачити себе збоку, відкрити для себе нові рішення старих проблем, з якими стикається майже кожна родина.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
Вистава у Карпатах (фото, стаття)
«Пори Року»
П'єса мала на меті показати глядачу християнські цінності в побуті на прикладі протиставлення двох героїнь - сусідок і подруг Зузунни Ювеналівни та Орисі Миколаївни. Одна з подруг, бабуня Орися, декларує себе побожною християнкою, хоч її вчинки демонструють зовсім протилежне. Так звані «святі речі» (свячена сіль, мак, червоні нитки) заповнили не лише її кишені, а й свідомість та ідентифікувались з атрибутами віри і справжньою побожністю.
Зузанна Ювеналівна ж сприймається оточенням як стара комуністка далека від питань духовності. Та потай від сторонніх очей вона шукає свій шлях до Бога. Розчарувавшись в ідеях комунізму, вона вдається до Святого Письма, намагається допомагати ближньому в скруті, не соромиться вказати подрузі на хибність її переконань і викривлене сприйняття віри. Кульмінаційним стає момент коли їх сусід переживає втрату, душевний біль та депресію. Орися відсторонюється, не бажаючи вплутуватись, а Зузанна намагається допомогти молодому чоловіку розібратись з хаосом у його голові і пережити складну життєву ситуацію.
П'єса закінчується тим, що після смерті подруги Орися усвідомлює помилковість своїх переконань і прощається зі своїм старим життям, відправляючи колись милі серцю «святі речі» до смітника, де їм і місце. Хоча це лише перший крок на шляху до змін і їй ще доведеться довго вчитись опановувати свій непростий характер.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«Метаноя для жінки»
Постановка стала продовженням однієї із попередніх робіт колективу «Метаноя для чоловіка».
У цій виставі Євгенія, як і в попередній її чоловік Лук'ян, зустрічається і веде діалог зі своїми пристрастями: Гнівом, Лінивством, Гордістю, Захланністю, Нечистотою, Непоміркованістю, Заздрістю. Жінці важко прислухатися до голосу Сумління та по 15 роках подружнього життя зберегти сімейне щастя.
Духовні пошуки Євгенії жодного не залишили байдужим. Впродовж вистави глядачі не відривали очей від сцени.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«Василіянин»
Вистава присвячена 400-літньому ювілею Василіянського Чину святого Йосафата. Не зважаючи на те, що колектив плідно працює уже шостий рік поспіль і має у своєму репертуарі п'ятнадцять постановок це перша спроба засобами поезії донести до глядача власне бачення подій. Твір складається з трьох частин.
Перша частина це історія звичайного монаха-василіянина. І хоч образ збірний та автори мали на меті подати глядачеві співрозмовника відкритого до спілкування. Чернець на сцені - не ідеальна картинка, це людина, якій притаманні всі людські риси, як позитивні так і негативні. Після того, як герой зблизився з глядачем у першій частині, він, у другій, починає свого роду діалог. Тут звучать різні питання і закиди які, на думку авторів, могли б прозвучати з залу, якби глядачеві дали можливість висловитись. Звісно ж охопити весь спектр можливих тем для обговорення в одній виставі не можливо, але автори сподіваються, що кожен з присутніх почує відповідь на бодай одне з питань які хотів би поставити героєві. І нарешті третя частина - кульмінація твору. Тут ми можемо здійснити коротку мандрівку історією чернецтва в цілому та конкретно василіян, познайомитись з життям монахів першого та другого тисячоліть.
Плодами їх праці є сьогодення Чину. Яким буде його майбутнє - питання відповідь на яке залишається відкритою. Червоною ниткою через всю виставу проходить постать матері. Самотність монаха ілюзорна, адже Вона, іноді непомітна, завжди поряд. Цю думку доносить глядачеві майже мовчазна героїня - мати. Це мама кожного ченця і водночас ненька Україна та найдорожча Матінка Богородиця.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
Василіянин у Карпатах (фото, стаття)
«Василіянин» у Луцьку (фото, стаття)
Храмовий празник Серця Христового у Жовківському монастирі (фото, стаття)
«Подайте на двокімнатну»
Дійство на сцені стало початком роздумів про благодійність, співчуття, чесність і довіру у житті людини. Актори перетворювали у реальність задум авторів у епізодах, що викликали сміх і водночас відчуття смутку у глядачів, бо гра не містила фальші і промовляла правдивими ситуаціями, які трапляються нерідко з нами.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«І мертвим, і живим»
Цього разу сюжет постановки розгортається у незвичайному місці: усі персонажі зустрічаються на цвинтарі. Саме там головний герой Констянтин (о.Августин Запоточний, ЧСВВ) не лише навідує могилу давнього друга та згадує давно минулі роки,а й вперше переживає тайну справжнього покаяння.
У цьому йому допомагають ті персонажі, які ніби то випадково з'являються на кладовищі: священник, сирота, книгоноша, міліціонер і навіть повія. Якщо спочатку персонаж скептично реагує на, подарований священником молитовник, то згодом через ісппит сумління переоціює своє життя.
Варто зауважити, що впродовж вистави актори неодноразово цитували рядки Тараса Шевченка, що стало приємною несподіванкою для глядачів.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
«Метаноя»
У виставі йдеться про те, як піддавшись впливу пристрастей, чоловік на ім’я Лук’ян не помітив, як втратив дружину Євгенію. Після 15 років спільного життя, вона наважилась написати в листі коханому про все наболіле.
Якщо на початку, читаючи лист, герой обурюється, не приймає звинувачень дружини, то дочитавши він перероджується і здатен на все, аби повернути колишнє щастя. Лук’янів шлях до покаяння довгий: його переслідують все ті ж пристрасті: Злість, Лінивство, Гордість, Захланність, Нечистота, Непоміркованість, Заздрість.
Та попри їх зусилля Лук’ян все ж дослухається до голосу Сумління і мудрих порад діда Ониська, та віднаходить нове розуміння.
Прем’єра вистави в храмі (фото)
Вистава в Ківерцях і Брюховичах (фото)
«Сім Днів»
У цій виставі йдеться про нелегку долю юнака прикутого до інвалідного візка. Його мрії й очікування від життя розбились об скелі розпачу.
Доведений до відчаю, втомлений життям він все ж приймає підтримку оточення і знаходить свою, тернисту, але правдиву дорогу до Бога.
Нові цікаві декорації створили потрібну атмосферу і чудово доповнили емоційний фон авторської п’єси.
«Сім Днів» у Брюховичах (фото, відео, стаття)
«Сім Днів» у Карпатах (фото, стаття)
«Сім Днів» у Ківерцях (фото, стаття)
«Сім Днів» у Луцькому монастирі (фото, стаття)
«Щасливі»
Сюжетна лінія розвивалась біля стоматологічного кабінету, куди приходять люди з найрізноманітнішими характерами і переконаннями: емоційний актор, імпульсивний власник будівельної фірми, атеїст-бібліотекар, мудрий священик, алкоголік, бабця з онуком, студенти і навіть безхатченко і звісно ж персонал стоматполіклініки лікар та чарівна прибиральниця. Їх кумедні і дещо дивакуваті чвари поступово перетворюються в цікавий і пізнавальний диспут. Комедійний характер п’єси подарував глядачам багато приємних вражень та чудовий настрій. Однак окрім веселощів актори намагались показати присутнім наскільки важлива віра в житті будь-якої людини.
«Блудний син»
За основу взято біблійний сюжет, а сама постановка виконана в сучасній інтерпретації. Всі учасники вистави чудово увійшли в свою роль і донесли основну ціль в житті кожного християнина: прощення та навернення.
Вистава «Блудний син» у храмі (фото, відео, стаття)
«Блудний син» в Карпатах (фото, стаття)
«Зупинка»
У виставі — головна героїня 15-тирічна дівчина, яка дізнається про свою вагітність. Яким буде її подальший вибір? Як складеться життя? Чому не обережний крок обертається особистою трагедією? Відповіді на ці та інші питання можна буде дізнатися у «Зупинці».
У виставі показані проблеми сучасної молоді та сім’ї, важливість правдивої любові.
Заповіт Патріарха
Вистава «Заповіт Патріарха» присвячена 120-тій річниці від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. У п’єсі показано тернистий шлях ісповідника віри.
Труднощі та випробовування, які випали на долю Патріарха, Боже Провидіння та Його опіка, глибоко вразила глядача і привернула їх увагу до постаті Йосифа Сліпого.
Великодній кошик
Герої вистави «Великодній кошик» розкрили глибокий зміст пасхальних традицій українського народу.
Переглянути виставу (фото, стаття)
День народження Анастасії
Під час вистави «День народження Анастасії» актори висвітлили важливість події Воскресіння Христового в сучасному світі.у.
Переглянути виставу (фото, стаття)
«Різдвяний репортаж»
Це вистава, яка спонукає задуматись про вічні цінності та забути (хоч на короткий час) про матеріальне.
Переглянути виставу у храмі (відео)
«Свідки Йосафата»
У виставі були використані свідчення сучасників святого Йосафата про його подиву гідне життя, а також — самих акторів, які пережили зустріч з цим великим душпастирем в духовний спосіб.
Переглянути виставу в храмі (відео)
Вистава в храмі (фото, стаття)
Події театру
Розпорядок в монастирі
Богослужіння: загальні
09:00 — Свята Літургія і Парастас (за померлих)
17:00 — Вечірня
18:00 — Свята Літургія
Молебень до Матері Божої
Подій не заплановано.
Субота заупокійна.
Свв. великих царів і рівноапостольних Константина й Олени.
Ряд.:
Ап. – Ді. 51 зач.; 28, 1-31.
Єв. – Йо. 67 зач.; 21, 15-25.
За упокій:
Ап. – 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.
Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30.
Переглянути календар »
Слідкуйте за новинами:
Життя парафії
