Новини

Свято Соборності України – це святкування відвічного прагнення єдиного українського народу, який був розшматований різними імперіями, щоб його єдність була втілена й захищена в єдиній незалежній Українській державі. Соборність держави віддзеркалює соборність душі українського народу – культурну, цівілізаційну та духовну єдність спадкоємців давньоруської Київської держави. Ця єдність, що була преображена та утверджена 1025 років тому Хрещенням рівноапостольного князя Володимира, надала духовному началу українського народу виразно європейську ідентичність.

Сучасні суспільства, як ніколи досі в історії, на глобальному рівні перебувають в процесі взаємозалежності та взаємодії. Усвідомлюючи в тій чи іншій мірі позитиви та негативи цього взаємовпливу, людство намагається покращити умови життя, - не лише його економічні аспекти, але також і політичні та культурні. Кожна людина належить до певної спільноти та живе надією на краще майбутнє разом з усією сім’єю народів. Звідси випливає тема, яку цьогоріч я обрав для Всесвітнього дня мігрантів та біженців: «Мігранти та біженці: на дорозі до кращого світу».

Ісус, що народився від Марії та Святого Духа, після хрещення був виявлений через Святого Духа та голос, що злинув із небес, улюбленим Сином Божим. Він прийшов щоб виконати справедливість, а, отже, усправедливити людину, тобто вчинити її такою, якою її задумав Бог, коли її творив. Людина була сотворена на образ Божий і покликана виконати його задум – уподібнитися до нього (Бут 1:26-27). Це усправедливлення чинене Ісусом полягає тоді у тому, що він здатен довести людину до уподібнення до самого Бога. Саме Ісус, той, хто будучи Богом став людино (Флп 2:6-8), зберігаючи повноту Божества (Кол 2:9) здатен як улюблений єдинородний Син вчинити дітьми Божими тих, хто відкривається вірою на слово Боже, та виявляє послух Ісусові.

«Чи ж Христос поділився?» (1 Кор. 1, 1-17) – під таким гаслом у 2014 році розпочинається традиційний Тиждень молитов за єдність християн. Він триватиме з 18 до 26 січня і закінчиться відправою міжконфесійного Молебню, який очолить Глава та Отець Української Греко-Католицької Церкви - Блаженніший Святослав (Шевчук), у храмі Святого Василія Великого в м. Києві (початок о 18.00).

Відеозапис вистави

17 січня в обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка відбудеться черговий різдвяний телемарафон «БОГ БАГАТИЙ МИЛОСЕРДЯМ». Виступ Української Греко-Католицької Церкви (монастир оо Василіян) розпочнеться о 15:30 год.

У Луцькому Василіянському монастирі, 14 січня, відбулося святкування храмового празника Св. Василія Великого. Численні вірні, парафіяни та гості храму, разом зі своїми священиками брали участь у Архиєрейській Божественній Літургії, яку очолювали Луцький екзарх єп. Йосафат Говера та єп. Димитрій Григорак, ЧСВВ (єпарх Бучацький).

Уперше за часи незалежності України пролунала погроза щодо «припинення діяльності відповідних релігійних організацій» УГКЦ.

Про це Блаженнішого Святослава (Шевчука), Главу УГКЦ, поінформував Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні.

«Свято Різдва нагадує, що Бог є з нами незалежно від того, що ми переживаємо. Це свято Бога, який є з людиною. У Різдві сам Бог поважає людину, Він сам стає людиною. Бог починає жити життям звичайної вбогої людини. Це приклад, який Творець дає представникам і влади, і опозиції, – жити життям свого народу. Цей рецепт потрібно застосувати для нашого суспільного будівництва», – про це сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, у програмі «Час інтерв’ю» в ефірі 5-го каналу.

Різдво Христове — це день народження Спасителя світу! Кожне народження — приносить надію та радість. Людина, яка втратила здатність радіти новому, шукає впевненості у тому, що знає, стає подібною до дерева, яке не живиться більше силою, що походить із глибини та дає йому ріст, а поволі гине. Така людина не здатна народжувати, творити, але триває у глибокому смутку, який створює фальшиве відчуття певності. Хто не здатний народжувати та приймати нове народження, втратив здатність захоплюватись новим, відчувати його красу.

У понеділок, 6 січня 2014 р., в празник Богоявлiння, Папа Франциск очолив Святу Месу в базиліці Святого Петра у Ватикані, а опівдні з вікна своєї бібліотеки помолився разом з десятками тисяч вірних, що переповнили площу перед базилікою Святого Петра та довколішні вулиці, Богородичну молитву «Ангел Господній», після проказування якої привітав з Христовим Різдвом усіх, хто дотримується юліанського календаря.

Наближається Перший Святий Вечір або Свята Вечеря перед Різдвом Христовим. Часто-густо, дотримуючись звичаїв Святого Вечора, у своїх хатах навіть не замислюємося над їхнім значенням. Часом чуємо різні дивовижні пояснення того чи іншого звичаю, який скидається скоріше на магію чи поганство, аніж на вираз християнських переконань нашого люду. Тож спробуймо пригадати християнське тлумачення того, що майже кожен з нас чинитеме в часі Святої Вечері.

Життя людини і Задум Божий знаходяться у тому самому просторі і часі. Марія та Йосиф своє життя уклали таким чином, щоб не перешкодити виконанню волі Творця, що стається людиною, щоб спасти її від смерті. Господь через людину провіщав подію, яка з волі людини стала дійсністю і тим самим дала можливість йому самому стати людиною, щоб перебувати назавжди із людьми. Матей дає мені зрозуміти, що будуть люди, що назвуть Ісуса Богом серед людей. Вже у Старозавітніх текстах підкреслювалося те, що Господь перебуває посеред вибраного ним народу. Господь захотів бути серед людей і залишився перебувати серед своїх учнів аж до кінця віку. Таїнство християнського життя полягає в усвідомленні присутності Бога, що дає мені переосмислити всі мої страхи та непевності у світлі Божої присутності. Він захотів розділити зі мною всі мої клопоти та радощі, щоб я міг розділити із ним вічне життя.

«365 днів з Великим Митрополитом. Роздуми на щодень» – книжка під такою назвою з цитатами митрополита Андрея Шептицького вийшла у Львові у переддень Нового року. Це висловлювання Андрея Шептицького про важливі події у житті Церкви та держави. «Це збірка думок у формі календаря з цитатами на кожний день року», написав у вступному слові Блаженніший Любомир (Гузар). На більше, ніж 500 сторінках автор ідеї та упорядник книжки, працівник історичного архіву у Львові Оксана Гайова підібрала цитати митрополита Андрея Шептицького відповідно до церковних днів, загальноукраїнських дат, свят і подій, а це і до дня знань, учителя, юриста, є висловлювання митрополита і про сумний день голодомору, про день родини, емігранта…