Загальноцерковні новини

У «Символі віри» ми говоримо: «Вірую в єдину Церкву», тобто сповідуємо, що Церква є єдиною і що ця Церква сама по собі є єдністю. Узагальнену відповідь ми знаходимо в Компендіумі Катехизму Католицької Церкви, який стверджує: у Католицької Церкви, розсіяної по всьому світу, «єдина віра, єдине таїнственне життя, єдине апостольське спадкоємство, єдина спільна надія і одна любов» (п. 161).

Господи Ісусе, славлю тебе, мого Спасителя, бо милість твоя вічна. Ти задля мене грішного умер на хресті, щоб подарувати мені Царство Небесне з волі твого Отця. Вірю у цю добру вістку, що її звістила мені твоя Церква. Я знаю, що не завжди приношу ті плоди, що їх ти очікуєш від мене. Прошу тебе будь милостивий мені грішному.

Всечесніші отці, преподобні брати і сестри, дорогі катехити, співпрацівники у Божому винограднику! Перш за все від імені Церкви бажаю щиро Вас всіх привітати з Днем Катехита, 29 вересня, та висловити сердечну подяку за Вашу посвяту і відданість у катехитичному служінні протягом 2013 року. Цей рік справді був насиченим важливими церковними подіями, які глибоко позначилися на житті нашої Церкви і кожного з нас: Рік Віри, 1025-річчя Хрещення Русі-України, посвячення Патріаршого Собору в Києві. Хай Господь Ісус-Учитель благословить Вас щедрими дарами, а Святий Дух надихає та вказує нові шляхи, як навчати і виховувати у вірі, як звіщати Христа, як передавати віру новим поколінням. Ми живемо в часі, в якому все швидко змінюється, як, також, і ставлення до релігії, до Бога, Церкви, до християнських цінностей. Ми з Вами покликані і послані Церквою звіщати Христа і Його науку – євангелізувати і катехизувати. Ми покликані сьогодні передавати віру та духовне багатство Володимирового Хрещення.

У перший день Нового церковного року, 1/14 вересня, християни різних конфесій в усьому світі відзначають День молитви за збереження природного довкілля та всього створеного Богом світу.

Коли людина думає лише про себе саму, захоплюється ідолом влади, ставить себе на місце Бога, то руйнує усе й відчиняє двері для насильства. Оскільки «справжній мир народжується у серці людини, примиреної з Богом та ближніми».

Боже милосердя та дар прощення є не відкличними, проте людина, яка не вміє вибачати, не зможе також і їх прийняти і сама замикає себе у в’язниці свого враженого самолюбства, будучи катована своїми ж образами.

Нас любить Бог, наш Отець, Який послав Свого Сина Ісуса, щоб стати близьким кожному з нас і спасти нас. Він послав Ісуса спасти нас, пробачити нам все, тому що Він завжди прощає: Він завжди прощає, бо Він добрий та милосердний.

Перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 1 вересня 2013 р., в контексті трагічної ситуації в Сирії та на Близькому Сході, Папа Франциск оголосив про те, що постановив призначити в усій Католицькій Церкви «День молитви і посту за мир у Сирії, на Близькому Сході та в усьому світі» на 7 вересня, навечір’я Різдва Пречистої Діви Марії за новим стилем. Святіший Отець закликав усі місцеві Церкви організувати відповідні моління та повідомив, що очолить молитовне чування, що відбуватиметься того дня на площі Святого Петра від 19-ї до 24-ї години.

31 серпня в монастирі Святого Онуфрія у Львові Блаженніший Святослав разом з протоігуменом Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Пантелеймоном Саламахою, ЧСВВ, зустрівся з науковцями-істориками. Під час зустрічі було оголошено про початок спільного проекту з дослідження історії Церкви, зокрема історії унійної Київської митрополії, який ініціює Глава Церкви разом з протоігуменом василіанської провінції в Україні.

Про те, чому гендерна ідеологія є антигуманістичною і антирелігійною, а також чому вона подібна до марксистської утопії, говорить отець-єзуїт Юзеф Августин.

Чоловік, який звертається до Ісуса про допомогу, є людиною віри. Він не просто приходить до Нього, а «припадає Йому до ніг». Грецька фраза γονυπετων αυτον буквально означає «став перед Ним на коліна». В євангелії від Матея це єдиний раз, коли в такий спосіб вшановують Ісуса.

Школи самостійно визначають час проведення лінійки до 1 вересня, щоб дати можливість вірянам відвідати недільну службу у церкві і відсвяткувати перший дзвінок, заявив міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

Сьогоднішній уривок у поєднанні з епізодом чудесного помноження хлібів попередньої неділі знову заставляють задуматись над питанням особи Ісуса, але тепер відповідь явно злітає з уст свідків події: «А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому [Ісусу] до ніг, кажучи: Ти істинно – Син Божий!» (Мт. 14,33) Звичайно, учні ще не вкладали в ці слова той зміст, який вкладаємо ми: Бог, що став людиною. Та це лише один з важливих моментів у розповіді Матея, який приведе до кардинального визнання віри Петра (16,16) у відповідь на пряме запитання Ісуса до апостолів і до кожного з нас: «На вашу ж думку, хто я?» Мт. 16,15.

«Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я» (Лк. 1, 49). Цими словами Діва Марія, Мати Божа, оспівує ті предивні речі, які Господь вчинив в історії свого народу та в її власному житті. І саме цей спів прославлення й вдячності підноситься з земель давньої Київської Русі, яка святкує 1025-річчя Хрещення. Нехай до всіх долине і моє сердечне привітання.

Практично читачеві подається чітке приготування для сприйняття уривка у певному ключі, адже обрамлення уривка скеровує читача до роздумування над запитанням: хто є такий Ісус? Від припущень жителів Назарета, судження Ірода Антипи аж до виявлення бачення Ісуса самими учнями. Читач отримує певний спектр суджень про Ісуса: від Ісуса як звичайної людини, що зростала у Назареті, через Ісуса, баченого Іродом як воскреслого з мертвих, аж до максимуму – Ісуса як Сина Божого. Останнє судження було зроблене тими, що були поряд з Ісусом, його учнями, особливо на основі подій, описаних у Мт 14,14-22 та Мт 14,22-34.