Загальноцерковні новини

Віра сотника відіграла особливу роль в оздоровленні його дитини. За словами Ісуса віра сотника, який не був євреєм за тілом, є особливою: «Направду кажу вам, що ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри». Така віра відкриває двері Царства небесного для будь-якої людини, незалежно від її приналежності до єврейського народу.

17 липня 2013 р., виповнюється 125 років від дня народження Блаженного священномученика Павла Гойдича, ЧСВВ, якого Свята Церква вшановує як в’язня Любові, оборонця святої віри, приклад вірності своєму Творцеві, народові й Церкві, великого шанувальника Пречистої Діви Марії та Пресвятого Христового Серця.

Вітаю учасників Всеукраїнського з’їзду Апостольства Молитви, який вже традиційно проходить у Жовкві, а також усіх членів релігійного товариства, які своє ім’я, а ще більше місію, пов’язують з «Апостольством», тому що намагаються через молитву зробити з кожного свого члена апостолом Божого Слова в злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса, ревного у праці, в розповсюдженні слави Божої та в наверненні й спасінні душ.

Ісус, вказуючи на важливість служіння лишень одному Богові, підводить слухачів до усвідомлення того, що єдиним багатством для них є сам Бог. Ніяке інше багатство не може стати на заваді служінню Богові. Тому апостол Павло чітко заявляє, що коли люди творять собі різних богів, чи вибирають собі різних панів, для Ісусових учнів є лишень один Бог, Отець, від якого все і для якого – ми, і один Господь Ісус Христос, через якого – все, і ми через нього (1Кор 8,6).

13 липня Блаженніший Святослав, Глава і Батько УГКЦ, на Всеукраїнській і молодіжній прощі у Зарваниці зустрівся із молоддю. Перед багатотисячною аудиторією Патріарх УГКЦ презентував аудіо-диск «100 відповідей на запитання молоді», у якому навчав про основи духовного життя, суть подружжя, подружню любов, зміст людського тіла та людської статевості. Першоієрарх окремо говорив про небезпеки гендерної філософії та ідеології.

Після отримання звістки про ув’язнення Івана, Ісус повертається у Галилею, де він і розпочинає свою діяльність, проголошуючи наближення Небесного Царства. Своїм осідком обирає місто Капернаум, яке знаходилося на узбережжі Генезаретського озера. Через це місто проходили також і торгівельні шляхи. Тому воно більше, ніж Назарет, підходило Ісусові для виконання його завдання.

Нині найважливіше – бути християнином, незалежно від того, як розвиватимуться події в державі чи яка буде економічна міжнародна ситуація. Найважливіше – залишитися віруючою людиною, бо тільки віра дає нам надію в житті. Віра – це наш надійний якір у морі сучасних бурхливих подій. Вона завжди була силою нашого народу, яка допомогла не тільки вижити в буремних століттях, а й дала наснаги зберегти український народ, відродити загнану в катакомби Церкву, відбудувати нашу державу

«Lumen Fidei – Світло віри» – так називається перша Енцикліка Папи Франциска, підписана 29 червня 2013 р., що побачила світ у п’ятницю, 5 липня. Звернена до єпископів, пресвітерів, дияконів, богопосвячених осіб та всіх мирян і поділена на чотири розділи, ця енцикліка, як зазначає сам Папа Франциск у 7 пункті, була майже завершена його попередником, і додає: За це я йому дуже вдячний, і в Христовому братерстві, приймаю цю його цінну працю, додаючи до тексту деякий свій вклад.

Сімдесятиріччя трагічних подій – це нагода звернутись до українців і поляків із закликом про подальші кроки на шляху до братерського зближення, яке не можливе без щирого примирення. До цього нас заохочує і 1025-ліття Хрещення Русі, а також перший рік підготовки до відзначення 1050-ліття Хрещення Польщі.

«Для належного вшанування жертв трагічних подій українсько-польського протистояння на Волині 1943 року та для запобігання в майбутньому подібним звірствам, які не сумісні з ім’ям християнина, провести в неділю, 14 липня 2013 року Божого, у рамках Всеукраїнської прощі до Зарваниці та в усіх храмах Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ поминальне богослужіння за упокій душ всіх поляків і українців, невинно убієнних під час цієї трагедії»

Говорячи про контекст будь-якого уривку в Євангелії від Матея, слід відзначити одну дуже характерну літературну особливість цього Євангелія, яка полягає в чергуванні певного зразка, відповідно до котрого воно побудоване. Отже, йдеться про те, що весь матеріал євангелист ритмічно уклав в такий спосіб, що блоки розповідного матеріалу, які представляють діяльність Ісуса, змінюються блоками проповідницького матеріалу (т.зв. «діяльні» та «навчальні» частини). Існує п’ять частин з великими промовами Ісуса

Ісус прийшов до людей у місце, що вважалося осідком Бога – у храм. Бог прийшов у людському тілі, щоб дати людині життя вічне, щоб принести їй воду живу. Але ті, котрі вважали себе служителями храму Господнього й учителями людей, не пізнали свого Господа, якому вони служили і про якого вони вчили.

7 червня у Києві відбувся круглий стіл «Україна в православно-католицькому діалогові». У його роботі брав участь кардинал Курт Кох, президент Папської ради сприяння єдності християн та співголова змішаної Міжнародної комісії з богословського діалогу між Католицькою і Православною Церквами. Вашій увазі пропонуємо слово, яке на цьому заході виголосив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ.

Сьогоднішня урочистість має дуже гарне ім’я: «Evangelium Vitae» – Євангеліє Життя. У цій Євхаристії, у Році Віри, подякуймо Господу за дар життя у всіх його проявах, і водночас проголошуймо Євангеліє Життя.

17 розділом, який містить Ісусову молитву до Отця закінчується «духовний заповіт» Ісуса своїм учням. Ця молитва, яка є одною із вершин НЗ, не є ізольованим уривком в Четвертому Євангелію, а становить своєрідне включення з 13 розділом, яким розпочинається перша частина «Книги слави» (= 13-17 розділи Євангелія від Йоана) з одного боку та, водночас, впроваджує нас у розповідь Христових страстей і прослави (18,1-19,42) з іншого.