Новини

У понеділок, 25 листопада 2013 року, у празник Cвятого священномученика Йосафата, Архиєпископа Полоцького, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), з особливого дозволу Єпископа Рима Папи Франциска очолив урочисту Архиєрейську Святу Літургію на головному престолі ватиканської базиліки Святого Петра з нагоди 50-річчя покладення мощів святого Йосафата, мученика за єдність Церкви, у головному храмі Католицької Церкви.

«Дорогі брати й сестри, найкращим способом вшанувати святого Йосафата є любити одні одних та любити Церкву і служити її єдності», — сказав Святіший Отець, вітаючи українських прочан, які зібралися в базиліці Святого Петра. У понеділок, 25 листопада 2013 року, у день літургійного спомину святого Йосафата за старим календарним стилем, Українська Греко-Католицька Церква, під проводом свого Отця і Глави Блаженнішого Святослава (Шевчука), відзначила 50-річчя покладення мощів свого брата по кості і крові, мученика за єдність Церкви, у головній католицькій базиліці, при гробі святого Петра. Після Архиєрейської Святої Літургії, яку Блаженніший Святослав очолив на головному престолі ватиканської базиліки, привітати українських прочан прибув Папа Франциск. Його прихід вірні зустріли співом гімну «Будь, ім’я Господнє, благословенне!» та гучними оплесками.

Папа Римський дозволив Главі УГКЦ молитися на головному вівтарі базиліки Святого Петра у Ватикані. Безпрецедентна подія сколихнула всіх. Папа Франциск давно славиться своєю гостинністю. Як правило, всіх запрошених гостей Понтифік приймає у себе в кабінеті. Проте для українців Папа влаштував особливий прийом.

Дорогі в Христі! Цими днями ми спогадуємо 80-ту річницю великого злочину проти нашого народу –Голодомору 1932−1933 років. Українські хлібороби, які століттями плекали любов до своєї годувальниці-землі та працею рук годували цілі народи, враз самі були позбавлені хліба. В один із урожайних років, коли Господь щедро обдарував українців плодами рідної землі, цей хліб було насильно конфісковано та продано, а селян, занесених цілими селами на так звані «чорні дошки», приречено на повільну і жахливу голодну смерть.

«Цими днями підсумовуємо Рік віри, який ми, як діти Христової Церкви, пережили, відповідаючи на заклик Святішого Отця, а водночас завершуємо і ювілейні святкування Хрещення Русі-України. Святкуючи ці знакові події, ми наново усвідомлюємо собі, що віра для нас, українців, завжди була нашою спільною підвалиною, непорушною Божою силою, яка 1025 років тому завдяки провидінному та богоугодному рішенню св. рівноапостольного князя Володимира вчинила нас соборним народом, невід’ємною частиною єдиної, святої, соборної і апостольської Церкви», - про це йдеться у Пастирському посланні Синоду Єпископів УГКЦ до вірних та всіх людей доброї волі.

У видавництві Місіонар вийшла праця отця доктора Павла Кречуна, ЧСВВ „Cвятий Йосафат Кунцевич (1580-1623) як свідок віри в епосі релігійної контроверсії”. Видання присвячене 50-тій річниці перенесення мощей святого Йосафата до Базиліки святого Петра у Римі під час ІІ Ватиканського Собору та має на меті ознайомити сучасного читача з непересічною постаттю великого святого.

Притча про Сіяча розповідає дві тісно взаємопов'язані історії, або, точніше кажучи, одну і ту ж історію з двох різних точок зору. З одного боку, вона розповідає довгу і дивну історію Ізраїлю, загадковим чином даючи зрозуміти: ця історія підходить до досягнення своєї мети. Вже тільки одне це повідомлення має колосальну важливість. Ісус натомість каже ще більше: мета, до якої спрямовувалася історія Ізраїлю, – Його діяльність і Звістка про Царство. З іншого боку, саме тому, що дана притча – розповідь про історію Ізраїлю, вона не просто називає служіння Ісуса кульмінацією цієї історії: служіння Ісуса немов би включає в себе ізраїльську історію. Ісус – передусім пророк, тому Він розділяє долю пророків. Через нього сіється Господнє слово.

Неповносправність – не дар, а велике страждання. Осіб, які діткнені нею, люди дуже часто не розуміють, а навіть відкидають, відштовхують. Але є даром те, що сховано всередині: вміння таких людей любити й приймати любов. Ці особи є даром також і тому, що вчать нас відкриватися до іншої людини і виходити їй назустріч у любові та готовності допомогти. Про це йдеться у Пастирському слові Блаженнішого (Святослава), Глави УГКЦ, про дар осіб з розумовою неповносправністю.

23-27 листопада на офіційному рівні УГКЦ буде відзначати декілька ювілейних дат: 80-річчя Голодомору в Україні 1932-1933рр., 50-річчя перенесення мощів священномученика Йосафата Кунцевича до базиліки Святого Петра у Ватикані та 50-річчя заснування Українського католицького університету.

Блаженніший Святослав адресував своє слово до кардинала Крістофа Шенборна, Архиєпископа Віденського, Ординарія для вірян візантійського обряду, з нагоди симпозіуму «Що означає сьогодні, бути християнином? Із досвіду мучеництва Східних Церков», який відбувається у Відні (Австрія) 9 листопада. Це вітання зачитав владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, який представляв нашу Церкву на цьому заході.

Розповідаючи про Ісуса, як про сильного в слові та ділі, Лука також засвідчує унікальне ставлення, яке має Месія Ізраїлю до кожної людини. Свого часу Данте Алігієрі назвав Луку письменником Христової лагідності. Саме Лука найчастіше пригадує нам про особливу увагу Ісуса до вбогих, відкинутих, грішників, а особливо жінок та дітей, які в тогочасному суспільстві були найменш захищеними.

У неділю, 10 листопада, аматорський театр «Алетея» представив спільноті свій новий доробок, прем’єру вистави під назвою «Щасливі». «Алетея» діє при монастирі оо. Василіян лише два роки а це уже п’ята повнорозмірна вистава, не враховуючи кількох маленьких. Після закінчення недільних Богослужінь, розпочалась підготовка. Чіткі і злагоджені дії акторів дозволили швидко встановити декорації та обладнати імпровізовану сцену. Перед початком вистави, за традицією, алетейці промовили спільну молитву.

Звернення Комісії УГКЦ у справах родини в день молитви за дітей-сиріт із закликом до спільної молитви

Сьогодні Патріарша комісія УГКЦ у справах сім’ї та подружжя звертає Вашу увагу на одну з найболючіших проблем нашого суспільства – на дітей, позбавлених батьківської турботи і сімейного затишку – дітей-сиріт. Тому нині, в другу неділю листопада, Церква і відповідні установи нашої держави закликають все українське суспільство звернути свою увагу на долю дітей-сиріт. - Владика Димитрій Григорак, ЧСВВ.

В цій статті хочемо відтворити образ великого лікаря Валерія Миколайовича Набойченка, який є дуже відомий як спеціаліст у багатьох медичних ділянках, а особливо мануалогії (мануальній терапії та вісцеральній хіропрактиці), яку останніх тридцять років академік мануалогії Набойченко провадить в Києві. В основу служіння Валерія Миколайовича входить навчання пацієнтів жити християнським життям.