Новини

Про проблеми біоетики і шляхи їх розв’язання, які пропонує Церква, для «Католицького Оглядача» розповів о. Ренцо Пегораро, професор біоетики, Канцлер Папської Академії «Pro Vita». Людина мусить завжди пам’ятати, що тільки Бог є той, Хто дає спасіння, спасти себе сама людина не може. І через наш розум, пізнання правди від Бога, через природній закон і вчення Церкви ми можемо дійти до пізнання правди.

Вся церковна спільнота, та кожен її по окремий член, усвідомлюючи, що «ми рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто нас покликав з темряви у дивне світло» повинні бути «завжди готові дати відповідь кожному, хто у нас вимагає справоздання про нашу надію», та розвиваючи Богом даний дар або талант, чи вдосконалюючи довірене служіння, очікувати на прихід Господа Ісуса Христа.

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук розповів Костянтину Еггерту про відносини з РПЦ, європейський вибір України і майбутнє західних християнських цінностей.

8 вересня 2013 року у стінах Львівської Духовної Семінарії Святого Духа відбувся з’їзд протопресвітерів задля організації катехитичного служіння.

5-6 жовтня парафіяни Храму святого Василія Великого оо. Василіян взяли учать у паломництві на XVIII-ту Міжнародну Прощу Вервиці, що відбулась у відпустовому Марійському місці Успенського монастиря оо. Василіян селища Погоня, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

13 жовтня 2013 р. у м. Дубно відбудеться святкування з нагоди 270-ліття Дубенської Капітули. Отці Василіяни Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні запрошують долучитись до святкового дійства, яке розпочнеться у храмі Вознесіння Господнього (вул. Пушкіна 1а., м. Дубно, Рівненська обл.).

Бог сотворив людину з любові (1Ів 4,10), задля любові до неї послав свого Єдинородного Сина (Ів 3,16), який полюбив людей до кінця (Ів 13,1) і видав себе з любові за грішну людину (Гал 2,20). Син Божий заповів любитися тим, хто хоче бути його учнем, як поміж собою (Ів 15,12), так і любити тих, хто себе позиціонує ворогом (Мт 5,44). Зробити це без нього є неможливо (Ів 15,5), тому і Дух Святий вливає Божу любов у серця віруючих (Рм 5,5) для того, щоб любити і тим виконати закон (Рм 13,8). Без любові все не мало б ніякого значення (1Кор 13,1-3), а любов будує (1Кор 8,1). Тим же хто любить Бога усе співдіє на добро (Рм 8,28).

2-3 жовтня в Луцький Василіянський монастир прочани (члени товариства «Доброї смерті») з Івано-Франківська під духовним проводом о. Порфирія Шумила, ЧСВВ, о. Володимира, о. Богдана привезли Вишгородську ікону Богородиці.

Місцевий: Щоб через молитву на Вервиці християни України більше довіряли опіці Пресвятої Богородиці – Матері України. П’ятнадцять обітниць Матері Божої тим, хто молиться на Вервиці.

Серед різних форм набоженства до Пресвятої Діви Марії Вервиця - найвідоміша і найбільш розповсюджена. Популяризованню і усвідомленню цієї Марійської молитви сприяли неодноразові переконливі звернення і заклики Папи Льва XIII наприкінці XIX ст. Сьогодні вона віднаходить своє привілейоване місце в християнському світі, особливо серед молоді.

Канонізація, тобто, проголошення святими Католицької Церкви блаженних Пап Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ відбудеться 27 квітня 2014 р., в Неділю Божого Милосердя.

Шановні співгромадяни! Будучи невід’ємною частиною українського суспільства та відчуваючи духовний обов’язок і громадянську відповідальність, вважаємо за необхідне звернутися до вас з приводу європейської інтеграції України та поділитися деякими своїми міркуваннями.

Притчами про весільний бенкет та про виноградарів Ісус навчає, що есхатологічна повнота Царства Небесного не може бути осягнута без поган, та водночас вимагає особистої відповідальності, особистої праведності.

28 вересня в луцькому храмі св. Василія Великого УГКЦ відбулось святкування Дня Катехита на екзархальному рівні. Розпочалась урочистість з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив луцький Екзарх владика Йосафат Говера у співслужінні о. Терентія Цапчука, ЧСВВ, о. Павла Федусіва, ЧСВВ, о. Богдана Іващука.

Ми славимо Хрест, і вся Церква наповнюється блиском слави. Ми славимо Хрест, і обличчя всієї вселенної освітлюється сяйвом радості. Ми славимо Хрест, і розсівається морок, і розливається світло. Ми славимо Хрест, і з Розп’ятим підносимося, щоб, залишивши внизу землю разом з гріхом, здобувати небо й небесне. Хрест воздвигається, і гамірні клики демонів замовкають. Хрест воздвигається, і ворожа сила сатани, вражена, падає і розбивається. Хрест воздвигається, і всі віруючі сходяться. Хрест воздвигається, і міста торжествують, і народи здійснюють святкування. Так, один вже спогад Хреста спонукає до життєдайної радості і полегшує обтяжливу скорботу.