Загальноцерковні новини

Канонізація є остаточним актом. Це такий папський акт, в якому втілюється в життя папська непомильність, при беатифікації про це не говориться, хоч канонізація і беатифікація стосується підтвердження того самого - святості особи. Церква постановляє, що хтось є святим, але ніколи не протилежний факт.

Вітаючись сьогодні “Христос воскрес – воістину воскрес”, поспитаймо себе, яке значення має це вітання для нас. Це тільки слова? Гарний, християнський привіт? Чи може радісний оклик свідка, який зустрів Воскреслого і бажає поділитися цією радістю з цілим світом?

В цей нелегкий для нашої української землі час, коли народ повстав проти обману і насильства, корупції та суспільної несправедливості, загрожений зовнішньою інтервенцією окупанта, гаслами фальшивого братолюбства, станьмо підтримкою своєму ближньому, вміймо простити один одному взаємні образи, не вагаймося казати правду і жити нею, викривати лицемірство і обман, шукаймо того, що нас об’єднує, бо “в єдності сила народу”.

Наші серця і душі переповнює радість, якою поділився ангел із жінками, що були переконані, ніби йдуть на могилу віддати останню повинність своєму Вчителеві: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут, він воскрес»! (Мт. 28, 5 – 6).

Велика Субота – це день сутінок. Вона знаходиться між темнотою П'ятниці та сіянням Пасхального Воскресіння. Це ще день скорботи, але і день очікування та довіри. Це день самотності та очікування Марії...

Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п'ят­ниці й суботи так як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою заледве кількасот літ, але своїм походженням вона сягає самої смерті Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо інше, як те простирало чи саван, у якому було завинуте мертве Тіло Христа Господа, коли Його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п'ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ!

Розпочався Страсний тиждень, який нагадує нам про те, що Ісус Христос терпів за наш гріхи на хресті. Цей тиждень особливо насичений різними богослужіннями і має свої важливі дні, зокрема Страсний четвер, Велику п’ятницю і суботу… Про це і про важливість Сповіді та Причастя перед Великоднем розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.

Нещодавно в Україні запустили новий християнський сайт для дітей clarastudio.tv. Тут можна дивитися мультфільми, пізнавальні відео-рубрики про різні явища та цікаві місця в Україні, біблійні історії у веселій інтерпретації для дітей. Це веб-сторінка, на якій зібрані проекти християнської мультимедійної студії Clara Studio.

На порозі Воскресіння християн чекає Страсний тиждень. Час, коли віруючі люди мають згадати і співпереживати драматичні події життя Ісуса Христа. Водночас потрібно морально готуватися до найбільшого свята в році ‒ Пасхи, і всіма силами намагатися очиститися духовно і бути готовим до його сприйняття.

Важливо, щоб ми, як народ, прийняли Ісуса Христа сьогодні, визнали Його нашим рятівником і Спасителем. Важливо, щоб у час Великодніх свят кожен відклав зброю, якою хотів когось силою переконати чи змусити бути своїм братом. Лишімо це все. Дозвольмо нашому Спасителеві Христові ввійти в наш край, у нашу землю, у наші міста й села і зробити нас спасенним єдиним народом, християнським народом, у якому панує єдиний Цар – Бог.

Ця розповідь, одна із найбільш неочікуваних і делікатних у цілому Євангелію, позначає початок останнього тижня Ісуса: вона є принципом нового створіння, світлом, яке освітлює те, що Господь прийшов здійснити в Єрусалимі.

«Нинішній світ і нинішня Україна спрагнені надії. Ми безперестанку стаємо свідками людських страждань, визиску, страху, які породжують у душах зневіру і відчай. Як важливо нам, тим, хто наділений благодаттю Христового священства, самим відчути в собі цей якір певності, що невидимою силою Святого Духа єднає нас із Христом».

Господи дай мені чути твоє Слово, його розуміти та сповнити. Хочу говорити, як Самуїл: «Говори, раб твій слухає» (1 Сам 3,10). Разом із Псалмопівцем взивати: «Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх» (Пс 119,27). Звершення твоєї волі нехай буде таким необхідним, як потреба у їжі (Ів. 4,34).

У середу, 2 квітня 2014 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець Франциск, взявши до уваги рішення Синоду Єпископів УГКЦ про поділ Донецько-Харківського екзархату УГКЦ, дав свою згоду на канонічне обрання Синодом Єпископів на єпископа та призначення на Екзарха Харківського високопреподобного отця Василя Тучапця, ЧСВВ дотеперішнього ігумена монастиря Святого Василія Великого в Києві та провінційного вікарія. Новому єпископу надано титулярний осідок Чентуріонес.

Людський рід є без віри, і тому наступні вислови немов хочуть звернути увагу читача у минуле, коли Господь говорив до народу, що його він визволив із неволі, коли він вирішив перебувати з ним, оселившись в шатрі серед нього (Вих 25 – 40). Господь прийшов до свого народу, але як і сам передбачає змушений буде його залишити через те, що «народ цей устане й почне блудувати слідом за чужими богами землі, до якої простує; мене ж покине і зламає мій союз» (Втор 31, 16).